Тещу кинув чоловік, тепер вона вмовляє мою дружину розлучитися зі мною, бо «всі чоловіки однакові»
У мене чудова дружина, чудові діти. Здавалося б, живи та радуйся, але час від часу в гості приїжджає теща. І тоді наше життя перетворюється на пекло. Але про все по порядку.
Одружилися ми з Танею 12 років тому. Весілля було веселим, гостей скликали багато. Батьки не могли натішитися нашій парі. Нам бажали щастя, багато дітей. Хіба ми могли тоді з Танюшкою подумати, що все зміниться.
З першого дня ми стали жити окремо. Від підприємства нам виділили кімнату у гуртожитку. Поки не народився син, ми тулилися у маленькій кімнатці. Потім завдяки старанням начальника ми переселилися блок. У нашому розпорядженні було дві кімнати, туалет та душова.
Загальна кухня дружину не напружувала. Під час готування вона перезнайомилася із сусідками. Дехто навіть перейшов у розряд подружок, які іноді заходили до нас у гості.
Теща приїжджала до нас разом із тестем. Поводилися вони завжди коректно. Онуку привозили гостинці, грали з ним. У наше з Танею життя ніколи не втручалися. Але все змінилося після розлучення батьків дружини.
Теща дуже важкоопереживала розлучення. Вона стала роздратованою, могла зриватися по дрібницях. Ірина Ігорівна вважала, що чоловік її зрадив, пішовши до молодої коханки. Півроку вона не приїжджала до нас, а тільки телефонувала дочці.
У перший же свій візит після того, як чоловік пішов до іншої, вона почала висувати мені претензії. Її дратував сам факт моєї присутності. Теща казала, що всі чоловіки однакові. Я обов’язково вчиню так само, справа часу.
Переконувати Ірину Ігорівну я не збирався. Вважав, що лише час витрачу. Однак я порадив дружині відвести маму до хорошого психолога. Але справа ускладнювалася тим, що теща не збиралася звертатися до фахівця. Вона вважала, що проблем немає, у неї все нормально.
Якось, повернувшись із роботи, я почув розмову дружини та матері. З-за зачинених дверей маленької кімнати виразно було чути голоси.
− Таня! Я тобі говорю, що всі мужики зраджують. І твій не виняток.
− Мамо, навіщо ти даремно намовляєш на Сергія. Він добрий чоловік і батько.
− Але ж я ж учора бачила його в магазині з жінкою. Ти не віриш своїй матері?
− У цей час він був на роботі в іншому кінці міста.
− Ось саме. Мав бути на роботі, а сам розгулював із розмальованою дівчиною по торговому центру.
− Ти поплутала. То був не Сергій.
Увійшовши до кімнати, я спитав, де і коли мене бачили. Ірина Ігорівна, не моргнувши оком, заявила, що бачила мене о 12 годині в сусідньому торговому центрі з дівчиною.
Я пояснив, що о 12-й годині був в офісі. Це можуть підтвердити мої колеги.
– Ти їх попросив тебе прикрити! − заявила теща.
Розуміючи, що моя дружина може в мені сумніватися, я ввечері поговорив з нею віч-на-віч. Таня сказала, що довіряє мені.
Наступного приїзду Ірини Ігорівни ситуація повторилася. А треба зауважити, що приїжджати до нас теща стала із завидною регулярністю. Вона знову намовляла на мене, переконуючи Тетяну, що я зрадник. Теща доводила, що треба подати на розлучення, не чекаючи, поки чоловік сам піде до коханки.
Мною були спроби поговорити з тещею, переконати, що я шалено люблю її дочку, сина. Але жінка стояла на своєму – я зраджую, треба подавати на розлучення.
Ми довго терпіли її витівки, але у результаті дружина вирішила серйозно поговорити з Іриною Ігорівною. Тетяна сказала, що ми не можемо більше так часто приймати її у себе. У нас багато роботи, маленька квартира.
– Особисте життя теж ніхто не скасовував, – заявила Таня.
Спочатку теща обурювалася. Вона звинувачувала дочку в тому, що та не може наважитися на розлучення. Мені Ірина Ігорівна говорила, що я поганий зять, якщо не хочу бачити її. І знову заводила стару пісню: я зрадник, який покине свою дружину.
Після того розмови минуло вже півроку. За цей період теща гостювала в нас один раз. Вважаю, цього достатньо, якщо людина не вміє поводитися в гостях.
Таня стала спокійнішою. Їй тепер не доводиться розриватися між двома вогнями. За бажання вона будь-якої миті може поспілкуватися з матір’ю по телефону, відеозв’язку. Однак бажання поговорити виникає нечасто.
Десь раз на тиждень вона дзвонить, щоб спитати про здоров’я матері. Кому хочеться слухати негатив?
КІНЕЦЬ.