Є у мене знайомі, які іноді заходять в гості. Візити ці рідкі, але закінчуються завжди «трофеєм» в їх користь.

Якось зайшла на чашку чаю одна з таких подружок і пішла з «непотрібним» мені лаком для нігтів. Ну дуже їй хотілося цей колір.

Ніби і не шкода. Іншим разом, дуже сподобалося плаття «ти ж все одно не носиш», то іграшка «моєму б сподобалася», іноді в хід йдуть навіть продукти.

Нарізавши якось ковбаску, я заїкнулася, що якість уже не та, була ніби смачніша.

А у відповідь «так я заберу, мої люблять». Не знаю, і відмовити не зручно, і складається відчуття, що до тебе ходять як в магазин у пошуках чим би поживитися.

Одна справа, коли сам пропонуєш щось, щоб пригостити або догодити гостю, а інша справа коли до тебе ходять і вже очима шукають де, що погано лежить.

Буває що відразу запитують «немає чого непотрібного?». Ну от як так, непотрібне як правило викидають або ж самі пропонують.

Дитячі речі взагалі користуються величезним попитом, дитина буває не встигає вдягти річ, як на неї вже черга.

Коляски, ліжечка, якими активно користуються, теж ж повинні перекочувати до пар, які тільки планують. Може моя сім’я неправильна, ми все дитині купували самі, та й собі теж.

Жодного разу не питали у знайомих «є що?» …. Ну не завжди люди готові розлучитися навіть з тими речами якими не користуються.

КІНЕЦЬ.