Єдиний мій син одружився майже рік тому.

Мені б радіти від того, але не можу я бути щасливою за свого власного сина.

Вся справа в невістці моїй – не любить вона зовсім мого Євгена, я ж бачу сама це чудово. А мій син наче зачарований, не помічає нічого.

З дитинства Євген був добрим та чуйним, добре, що я його без батька ростила, бо він був людиною недоброю, я відразу розлучилася і поїхала жити до батьків, дуже щаслива, що син на нього зовсім не схожий.

Ось Євген і ріс в турботі і ніжності і ту ж доброту дарував всім оточуючим. У дворі іграшки роздаровував тим, у кого їх не було. Та й в школі був такий же: вчився майже на відмінно, допомагав підтягнути знання іншим, був душею компанії, завжди щирий та усміхнений, таким я його пам’ятаю в дитинстві та юності.

Всі навколо пророкували, що у мого сина буде прекрасна сім’я, і ​​я була в цьому впевнена.

Але син мій, як на диво, не поспішав одружуватися. Подивився якось по телевізору, що молодий хлопець зробив собі гарний бізнес, ось і йому захотілося стати багатим.

Євген дуже багато навчався, постійно шукав себе, зрозумів, що найкращий бізнес – це будівництво, відкрив свою фірму, зайнявся склінням балконів і лоджій. Бригада хороша, син всім щедро платить, офіс є, машина є, справи пішли на зліт.

Незабаром Євген купив собі старенький будиночок за містом, але зробив поступово з нього майже палац.

Він кликав мене там жити, але я міська, не захотіла їхати, тим більше робота не дозволяє. Тоді він знайшов собі там помічницю із сільських – милу дівчину, я її просто обожнювала!

Так хотіла, щоб він на ній одружився, але син пояснював, що вона всього лише у нього домробітниця. Але я бачила, як ця дівчина дивиться на мого сина закоханими очима, і так шкода її було, вона хороша така дівчина була, проста, працьовита.

І ось у сина ніби все є до його 30 років, як він і планував. Все, крім особистого життя, на жаль, навіть домробітниця вже вийшла заміж за іншого хлопця – набридло їй чекати прихильності від мого сина.

І тут з’являється жінка, яка не подобається мені: дуже неприємна особа, на жаль.

Цій панянці всього 23 роки. Але справа не в цьому, просто відразу стало видно: не любить вона мого сина зовсім, від неї віє байдужістю і холодом до нього.

«Дай» і «купи» – це її улюблені слова, а син і радий старатися. Весілля захотіла пишне, сукню довго вибирала, медовий місяць за великі гроші лише.

Незважаючи на успішність в бізнесі, синові навіть довелося кредит взяти, заради всіх її забаганок.

Думаєте, я просто придумую все це? Ні, я б і рада була за сина, якби віддача якась хоч була. Але вона не хоче поки народжувати, тому, що грошей для дитини не вистачає, на її погляд і каже, що ще молода, хоче для себе пожити.

Чотири кімнати в будинку, а їй все тісно, ​​з однієї кімнати зробила гардеробну. Просить в сина, щоб розширювався в бізнесі. Це як? Сама не працює, знайшла покоївку – бабусю з сільських, все та бідолашна жінка за неї робить за копійки.

А сина мого невістка наче не бачить, ніякої турботи від неї, холодна як снігова королева.

Доброго слова від неї не витягнути, а син на неї все: «Киця, Сонечко, Золотко», а вона при цьому морщиться і відвертається ще й.

Він її обійме, вона відсторонюється. Мені так сумно на це дивитися. Невістка все просить їй купувати путівки куди-небудь, поки син працює, а він радий старатися! Я впевнена, що вона шукає собі іншого, тільки син мій нічого не помічає.

Через це і діток зараз ще не хоче, а син мій вже немолодий, як вона, йому потрібні дітки, поки має можливість ростити їх і доглядати, адже в зрілому віці здоров’я вже буде не те.

В принципі, мої здогади небезпідставні, це зрозуміло: у моєї колеги син працює барменом в одному ресторані, в якому невістка часто буває зі своїми подружками.

Як вона там себе поводить – він добре бачить. Запитую у сина, чому він з нею не ходить по ресторанах, він посилається на зайнятість і каже, що треба більше грошей заробити для сім’ї.

Зрозуміло для чого. Ну так якби вона його кохала, а то користується його добротою і все. А Євген завжди купує її холодне кохання, так сумно спостерігати за цим всім мені, як матері своєї дитини.

Мені, як матері, найсумніше бачити те, що сина не кохає його власна дружина, а Євген так старається для неї. Я поки мовчу, синові про свої підозри на рахунок вірності його дружини нічого не кажу, та й доказів у мене ніяких.

Але що я, як мати, ще можу зробити, щоб дитина моя була щасливою? Як мені йому допомогти?

КІНЕЦЬ.