Якось так вийшло в моєму житті, що моїм чоловіком мене познайомила моя краща подруга Іванка.

Одного дня вона просто зателефонувала мені і повідомила, що сьогодні ми йдемо на вечірку на честь дня народження її знайомого, і я теж маю йти з нею, мене запрошено.

Я не дуже люблю вечірки та різні гулянки, тим паче, коли там чимало незнайомих людей, але Іванка була наполегливою і я пішла. Прийшовши до кафе, подруга почала мене знайомити. Підвела до винуватця вечірки і представила. “Його звали Артем”.

Цілий вечір цей симпатичний хлопець не відходив від мене, він здався мені дуже надокучливим, багато спілкувалися ми з ним.

Я не могла ступити кроку без його присутності. Запрошував мене на кожен повільний танець. Після вечірки він провів мене додому і ми домовились зустрітись наступного вечора.

Хоча я була і не в захваті від нього, якщо чесно. На наступний вечір, Артем запросив мене в кафе на вечерю.

Але цього разу він здався мені більш приємнішим, в спокійній атмосфері він вів доволі таки цікаву бесіду. Він багато розповідав, веселив мене і я відчула, що щось в ньому таки є.

А вже десь через тиждень ми вже зустрічалися, а ще через тиждень він запросив мене поїхати разом на відпочинок, я погодилась. На відпочинку Артем зробив мені пропозицію і зробив її дуже оригінально, як на мене.

Я думала тільки про те, як мені добре з цією людиною. Прийшовши в номер, я побачила на тумбочці коробочку червоного кольору.

Відкривши її, я не знала, як мені реагувати на те, що я там побачила в ній. Хотілося стрибати від радості, але в той же час я готова була розплакатися від щастя.

Мені було трохи страшно, я навіть не знала, який зробити вибір, щоб у мене було дійсно щасливе майбутнє.

Я була не до кінця в ньому впевнена, так як ми були мало знайомі. Але я сказала йому “так” і не пошкодувала ні трішки після того.

Весільна церемонія пройшла в нашому місті вже навесні.

Цей момент я запам’ятаю на все життя, я ніколи не була такою щасливою та сповненою надій. Красива музика, шикарні обручки, він і я, що може бути краще.

На початку наших відносин я дуже сильно сумнівалася, що цей шлюб буде міцним і довговічним. Я думала, що він сумнівається, чи правильний вибір зробив у житті.

Але своїми вчинками він мені доводив, що я помиляюся, він все робив, щоб переконати мене в його коханні до мене.

Ми намагаємося ні на хвилину не розлучатися. Життя не дарма мене звело з Артемом. Значить так було нам визначено долею, адже все, що відбувається в нашому житті, не випадково. Ангели дарують людям їх другі половинки в житті, допомагають двом частинкам зійтися у всесвіті.

Зараз ми одне ціле, зараз мій найвірніший друг і близька людина – мій чоловік. Поруч з Артемом я, нарешті, відчула себе абсолютно щасливою жінкою.

До цих пір не можу повірити, що якщо б не той вечір в клубі, якби не моя подруга, яка вмовила мене поїхати до невідомого іменинника, я б ніколи не познайомилася з найдорожчою для мене людиною.

Я б ніколи не відчула себе щасливою. Дякую долі за цю зустріч. Нічого в нашому житті не відбувається просто так, і кожна зустріч для нас може стати доленосною, як вона і стала для мене.

Я вже думала, що заміж ніколи не вийду, що буду сама, навіть не сподівалася, що в моєму житті так раптово з’явиться моя доля.

Чи хтось знаходив в своєму житті другу половинку зовсім несподівано?

КІНЕЦЬ.