Мені 28 років, і я заміжня за Сашком вже 3 роки. Останнім часом я подумую про розлучення, особливо останні півроку… Коли ми тільки почали зустрічатись, Сашко був неймовірно романтичним.

Він водив мене в цікаві місця і був дуже дбайливий – з подарунками та квітами.

Незабаром він зробив мені пропозицію, і я познайомилася з його батьками, перш ніж ми одружилися. Через два місяці після весілля Сашко висловив бажання скоріше мати дітей.

Хоча він був старший за мене на 6 років, ми все-таки вирішили почекати з дітьми.

Лише через 3 місяці після весілля я зрозуміла, що наш шлюб далекий від ідеального. Ми постійно сварилися, навіть після того, як я завагітніла.

Сашко критикував усе, що я робила – від домашніх справ до готування. Наша дочка Ліза, яка народилася непосидючою і метушливою, лише додавала мені стресу.

Вона почала ходити за 10 місяців, і мені стало складніше встигати за нею. Незважаючи на це, я справлялася з домашніми справами і доглядала дочку, але Сашко не підтримував і не допомагав,

наполягаючи на тому, що йому потрібно лише заробляти гроші на утримання сім’ї. Сашко проводив час за роботою, переглядом телевізора, риболовлею чи нібито зустрічами з друзями.

Його телефон завжди був захищений паролем, що наводило мене на думку, що він може приховувати щось.

У наших стосунках не вистачало романтики та близькості, ми відчували себе чужими людьми. Зараз я борюся із рішенням: розлучитися чи спробувати врятувати наш шлюб?

Я жадаю уваги та допомоги Сашка, причому не тільки для себе, а й для нашої дочки. Я не настільки наївна, щоб вірити, що все зміниться чудовим чином одного прекрасного дня.

Тому я відкрита для будь-яких порад, які могли б покращити наші стосунки.

КІНЕЦЬ.