Мені тридцять років, я мила і вродлива дівчина, але ніяк не можу знайти собі нареченого. Подруга запропонувала мені зареєструватись на сайті знайомств. Сумнівно, але я вирішила спробувати!

Я познайомилася з дуже чемним, гарним, уважним чоловіком. Він виявився на чотирнадцять років старшим за мене, але мене це не напружувало.

Ми переписувалися кілька днів, а потім він запросив мене на побачення до ресторану.

Я прийшла на вечерю, чоловік поводився дуже виховано, ввічливо. Мені здавалося, що я закохаюсь у нього.

-О, ось і моя дружина, – несподівано сказав він, подивившись убік.

-Що? Хто?

До нашого столу справді підійшла жінка і сіла поруч із нами, я занервувала.

-Та ти не соромся, я дозволяю Олегу зустрічатися з іншими дівчатами, – здивувала вона мене. -Він теж не проти, якщо я зустрічаюся з іншими чоловіками.

-І як довго ви живете подібним чином? – не побоялася спитати я.

-Майже п’ять років, – спокійно відповів Олег.

Ось божевільна сімейка. Я посиділа з ними добре поїла, посміялася, а потім просто непомітно пішла.

КІНЕЦЬ.