З Олегом я познайомилася майже 10 років тому.

Я, як пригадую, була тоді дуже щаслива, словами не передати мій стан.

Згодом весілля, поява на світ нашої довгоочікуваної дитини. Турбота і радість. Так і рік дуже швидко минув. Згодом і другий за ним.

Ми нарешті переїхали від свекрухи, яку я всім дратувала, як тільки не старалася для неї робити щось.

Я завжди думала що так нам буде краще, але на цьому рай закінчився.

Чоловіка мого як підмінили. Він постійно у відрядження їздив, бував вдома мало, вдома його майже ніколи немає.

Потім я почала помічати, як Олег потайки від мене з кимось переписується.

Коли ж я якось заглянула в його телефон, то все відразу стало зрозуміло. В нього, на мій превеликий жаль, з’явилась інша жінка.

Я дуже добре пам’ятаю його відмовки, як він викручувався, виправдовувався, як мене благала свекруха не подавати на розлучення. Вони обоє казали, що я маю вчинити розумно, адже так буде лише краще для всіх.

Мовляв треба пробачити заради збереження сім’ї, заради дитини, заради нашого добробуту. І я пробачила заради дитини.

А для себе зрозуміла, що на цьому все, більше я свого чоловіка не кохаю, наче щось змінилося повністю в мені.

Але нічого доброго не вийшло з цього. Знову були нові зради, чоловік поводив себе не добре, на мене зовсім не зважав, він знав добре дуже, що я все йому пробачу, адже заради дитини думав я буду мовчати.

Доборолась за своє місце під сонцем. Як же я чекала того моменту коли мій чоловік їхав в чергове відрядження.

Я вже почала мріяти про те, щоб одного разу Олег залишився десь у тієї іншої жінки назавжди, і більше не повертався до нас. Я ненавиділа той час, коли він був удома, не хотілося бути поруч з ним ні хвилини.

Так минуло 5 років такого нашого сімейного життя, даремно витрачених на чужу мені людину.

Якось зимою чоловік мені взагалі сказав, щоб я йшла з дитиною з дому. Гроші і картки тоді забрав. Я опівночі, зима, сніг, йшла з донькою до свого брата зовсім на інший кінець міста.

А вранці чоловік примчав до мене, не розуміючи де я поділася і що сталося.

Вибачався, сережки подарував, квіти, і я пробачила. Батьки вмовили переїхати до нього в іншу країну, так як Олег працював за кордоном. Я поїхала.

Чоловік мені обіцяв, що тепер все буде відмінно, що він дуже любить нас, що все для нас зробить.

Зробив. Він залишив мене в чужій країні з дитиною на руках. Без роботи і засобів для існування, у мене за душею не було зовсім нічого. А чоловік просто в один день пішов на роботу і не повернувся додому.

Потім він мені написав, що я його дістала. І що ми набридли йому з дитиною.

Я не знаю що робити мені на даний час. Як далі жити.

Як вчинити правильно. От що потрібно цій людині? Їсти завжди наготовлено, прибрано щодня, одяг випраний і випрасуваний, з друзями скрізь ходить. Я б на роботу пішла, але дитина наша ще зовсім маленька. А я дуже втомилася за всі ці роки. Хочу тиші і спокою. Хочу кохати і бути коханою.

Де ж це світле почуття, де людські відносини і чому люди не цінують те що їм дано. Олег виявився дуже нехорошою родиною, найбільше шкодую про те, що не пішла від нього, коли він зрадив вперше. То була найбільша помилка.

Зараз я знаходжуся сама з дитиною за кордоном, ні грошей, ні знайомих хороших, ні родичів у мене тут немає. Як мені далі бути? Що робити тут?

КІНЕЦЬ.