Якось увечері я вирішила заглянути до свекрухи, щоб просто побалакати та допомогти їй із прибиранням. Адже останнім часом вона постійно скаржилася на слабкість та нестачу коштів навіть на найнеобхідніші речі.

Однак цього вечора сталося щось дивне, що на тривалий час залишило відбиток на наших стосунках. Коли я протирала пилюку в кімнаті, мій погляд упав на маленьку дивну скриньку в кутку шафи.

Цікавість взяла гору, і я відкрила її. Усередині я знайшла велику суму грошей. Мене це дуже здивувало, адже щомісяця свекруха просила у нас грошей, говорячи, що її пенсії не вистачає навіть на ліки.

Коли свекруха повернулася з аптеки, я не змогла втриматися і запитала її про цю скриню. “Мамо, я випадково знайшла цю скриньку… Чому ти не казала нам, що в тебе є такі заощадження? Ми могли б не переживати так за тебе щомісяця” – з нерозумінням сказала я. Вона подивилася на мене з подивом, а потім її обличчя стало кам’яним.

“Це мої особисті заощадження, доню. Я хотіла залишити їх вам на випадок несподіваних обставин. Але, мабуть, ти дізналася про них раніше, ніж це потрібно” – тихо сказала вона. Я відчула себе ніяково , але була приголомшена її відповіддю.

Вона весь час дбала про нас, приховуючи свої особисті заощадження. Я пообіцяла більше не втручатися в її особисті справи, і ми обнялися, намагаючись заспокоїтися і прийти до тями.

Таємниця, яку свекруха так старанно приховувала, показала мені, як багато ми можемо не знати про своїх близьких, навіть якщо кожен день проводимо поруч із ними. Це відкриття навчило мене цінувати та поважати особистий простір інших, навіть якщо це стосується моїх найближчих родичів.

КІНЕЦЬ.