“А мені пощастило, у мого чоловіка дуже хороший смак! Мені його коханка подобається, дуже красива дівчина. Але в чому вона схожа на коханку вашого чоловіка, так в тому, що теж особливим розумом не вирізняється! Але ми з чоловіком дивимося на неї і розуміємо, що в порівнянні з чужими – наша краща!”
Ми зібралися на дні народженні Сонечки. Вона завжди організовувала два свята в різний час. Одне для родичів, а інше для подруг і приятельок. Тому на таких вечірках завжди можна було поговорити про наше, про жіноче і добре душевно відпочити.
Сонечка не любила домашніх квочок, які забувають помити голову, збираючись на захід. Навіть якщо будуть тільки жінки, треба було виглядати, немов у будь-який момент можуть нагрянути гідні мужики. І дійсно, іноді ми могли поміняти зал ресторану на нічний клуб або караоке.
Сьогодні до Соні була запрошена вперше дружина одного відомого в нашому місті чиновника. Жінка виглядала просто приголомшливо і головне гідно. Незважаючи на те, що їй приблизно під 50, вона реально була розкішна у всьому. А коли говорила на будь-яку тему, то це була просто пісня. Почуття гумору і делікатність поєднувалися як не можна круто.
Ще з новеньких була молоденька дівчина, яка нещодавно вийшла заміж за одного зі співробітників Сонічкиного чоловіка. Вони цієї зими разом їздили на відпочинок до Таїланду. Там власне і здружилися. Дівчину звали Ліна і вона була чимось сильно засмучена. Я, як людина спостережлива, відразу це помітила.
А ще помітила те, що дві нові подруги Соні якось дуже об’єдналися. Ліна весь час щось говорить, а та друга жінка дуже уважно слухає. Мені стало цікаво, про що йде мова. Може я теж зможу чимось допомогти. І я вирішила підійти до них ближче, щоб почути. Ліна, як була сильно розчарована.
Говорила про якусь жінку, яка мабуть сильно її образила. Я підійшла на словах: «Вона страшна, як баба Яга. Просто вміє все це зафарбувати. Неприємна і кістлява, хитра і зарозуміла. Зуби ці білі вставила і взагалі в стару перетворилася. Одягнена без смаку. І до всього розумом не блищить! Ну як він міг вибрати таку? Як міг на неї мене проміняти?».
Я все зрозуміла, хоч і чула вже закінчення розповіді. Тільки хотіла підтримати Ліну, поспівчувати, як дружина відомого чиновника каже: «Так, це прикро! У Вашого чоловіка, мабуть, смак зіпсувався! А мені пощастило, у мого чоловіка дуже хороший смак! Мені його коханка подобається, дуже красива дівчина.
Але в чому вона схожа на коханку вашого чоловіка, так в тому, що теж особливим розумом не вирізняється! Але ми з чоловіком дивимося на неї і розуміємо, що в порівнянні з чужими коханками наша краще!»
Це, звичайно, був жарт. Просто потрібно було розрядити обстановку. Потім ми більш серйозно обговорили ситуацію Ліни. І зараз у неї в родині все налагодилося!
Це я до того, що всяке в житті буває! Але все треба вирішувати спокійно! Вийти з ситуації і постаратися побачити рішення. І, звичайно ж, нам дуже пощастило, якщо є подружки, з якими можна обговорити життєві перипетії.
КІНЕЦЬ.