Яна, глибоко віддана мама Міши, виявила якось, що вже надмірно опікує його. З ранніх років вона контролювала кожен аспект його життя, побоюючись, що ігри на вулиці чи звичайні дитячі витівки можуть призвести до біди.

Її чоловік, Андрій, часто висловлював своє занепокоєння щодо такої поведінки Яни, побоюючись, що це лише загальмує становлення Михайла як самостійної особистості.

У міру того, як Михайло зростав, контроль Яни поширювався на всі деталі його повсякденного життя – від режиму харчування до особистої гігієни.

Це змусило Андрія вже всерйоз занепокоїтися, що Мишко стає занадто залежним і в майбутньому може зіткнутися з невротизмом. Ситуація стала переломною,

коли Яна виявила, що вагітна другою дитиною. Ця новина спочатку засмутила її, оскільки вона не хотіла ділити свою увагу між двома дітьми.

Однак поява дочки Дарини змусила Яну послабити пильність до Міши. Поки вона займалася новонародженим, Мишко, якому було вже 11, почав поступово набувати видимості самостійності

Мама Яни стала допомагати з Дариною, що дозволило Мишкові проводити більше часу далеко від пильного ока матері та бабусі. Тривале відрядження Андрія призвело до того, що Дарина тимчасово почала жити з бабусею, звільнивши Яну,

щоб вона могла знову зосередитися виключно на Мишку. Повернувшись, Андрій з жахом виявив, що його син знову і повністю перебуває під опікою Яни.

Не витримавши, він поставив ультиматум: дати Мишкові більше самостійності або розлучитися. Яна, усвідомивши всю серйозність ситуації, почала послаблювати свою хватку, надаючи сину більше свободи.

Незабаром це призвело до того, що Мишко став впевненішим у собі, завів друзів і почав самостійно справлятися з усіма обов’язками. Яна ж зі свого боку навчилася балансувати між захисними інстинктами та необхідністю дозволяти своїм дітям досліджувати світ та розвиватися самостійно.

КІНЕЦЬ.