Я без телефонного зв’язку, як без рук. Проте, мій смартфон не витримав і зламався. Мені терміново потрібно було чимось замінити його, допоки він буде у ремонтів. І вдома я знайшов свій старенький Nokia 3310. Довго не думав та вставив туди сім-картку.

День 1-й.

День розпочався не із соц. мереж. Я дивився у вікно.

Надзвичайно швидко зібрався на роботу. Замість 60-ти хвилин, у мене вийшло зібратися за 15. Витратив 55 хвилин на те, що допоміг зібратися дітям і дружині. Дружина роздратовано лаялася, бо вона працює з дому і не хоче нікуди збиратися.

У транспорті з’ясувалося, що я їду не сам. Зі мною безліч людей, а я щасливий вітався до кожного. Так цікаво, живі обличчя, але всі опущені в смартфон.

План роботи на день — перевиконав за 4 години. Бос похвалив і підкинув ще роботи. Хм, а чорно-біла змійка така класна, а від того, що потрібно керувати кнопками моторика підвищується.

Повернувся додому. Виявилося, що у нас тече кран два місяці, а ще дружина така розумна, з нею так цікаво спілкуватися.

Діти бешкетували, не хотіли вчити уроки. Математика у 4 класі така важка. Сиджу, читаю підручник, аби краще пояснити дітям.

День 2-й.

Прокинувся від писклявого дзвінка будильника. Було багато вільного часу — приготував сніданок. Син і донька не оцінили омлет зі шпротами. Ех, що вони розуміють у високій кухні?

Все одно залишився час, знайшов газету за 2005 рік. Ого, там є ребус та кросворд, то так цікаво!

В автобусі посміхався і вітався з пасажирами, люди хрестилися і відсувалися трохи далі.

На роботі так цікаво, бо тепер всю роботу можу зробити за 3 години. А начальник оцінив. Навіть перед усіма працівниками похвалив, дав ще трішки роботи. Весь офіс зі мною не розмовляє.

Змійка — ульот! Правда, пальці болять, наче 4 години грав на скрипці.

Згадав, що я вмію грати на гітарі. Вирішив попрактикуватися після вечері. Пальці болять, як після змійки.

Десяткові дроби за курс четвертого класу перемножую зі швидкістю калькулятора. Бачу повагу в очах дітей.

День 3-й.

Знову забагато часу зранку. приготував омлет з ковбасою. Бачу, що дітям цей шедевр більше сподобався. Дружина тішиться, що тепер я готую сніданок. Так і бути, завтра приготую пельмені з рибною консервою, хай знають, що я герой!

Кондуктор в автобусі вітається як зі старим другом.  Люди перестали боятися, коли я з ними вітаюся. Але підозрілість в погляді залишилася.

Сьогодні побив усі рекорди в роботі, бо виконав усе за 2 години! Бос пообіцяв дати премію. Мої колеги мене ненавидять. Тепер моя змійка не поміщається в екран.

Вдома вирішив удосконалити свої кулінарні здібності: приготував макарони по-флотськи зі шпротами. Діти просили ще додаткової порції. Чомусь від пса тхне шпротами, він сидить під столом і не може поворухнутися. Хм, діти?

Я знайшов свої улюблені казки на діапроекторі! Круто, треба показати дітям. Кохана попросила повісити картину, яку я мав повісити рік тому. Треба було взяти лупу, попав тричі молотком по пальцеві, а цвях так і не прибив. Боляче.

День 4-й.

Дружина прокинулася раніше. Дуже смачний сніданок приготувала. А де всі шпроти? Дивно, треба купити.

Перед виходом на роботу поцілував дружину та обійняв дітей. Приємно.

Кондуктор привіталася як з братом. У поглядах інших пасажирів побачив доброзичливість. Люди стали посміхатися і вітатися у відповідь.

На роботі зробив все за годину. Що поробиш, досвід. Начальник похвалив і сказав, що я переріс свою посаду. Запропонував стати його заступником. Ну що ж, я того вартий.

На прохання дружини повісити фотографію, вбив цвях, поміняв всі розетки, полагодив стіл, пофарбував підвіконня. Чому кіт так кричить? Дурник, прилип до підвіконня!

Діти попросили повчити з ним уроки, а потім погратися. У мене такі кмітливі діти, повністю в батька!

День 5-й.

Зателефонували із ремонт сервісу, аби я забрав свій смартфон. Видалив всі ігри та соц. мережі. Та що ж я обманюю, залишив змійку.

А ви хоч один день змогли б без смартфона?

КІНЕЦЬ.