Я завжди вірила, що любов і пристрасть можуть бути вічними, але з народженням нашого первістка я зрозуміла, як важко зберегти іскру у стосунках. Мій чоловік Олексій і я довгий час відкладали появу дітей саме через цей страх.

“Нам потрібно щось вигадати, щоб не втратити нашу близькість,” – сказала я Олексію одного вечора, коли ми сиділи на кухні після того, як уклали малюка спати.

“Ти маєш рацію,” – відповів він, виглядаючи таким же втомленим, як і я. “Але як?” Я довго думала про це і раптом вигадала план. “Давай влаштуємо собі вечірні побачення”, – запропонувала я.

“Один раз на тиждень, після того, як малюк засне, ми разом готуватимемо вечерю, будемо дивитися фільми або просто розмовлятим. Наче у нас побачення.”

Олексій посміхнувся: “Звучить привабливо. Давай спробуємо.” З тих пір щоп’ятниці ввечері ми перетворювали нашу вітальню на місце для побачень.

Я одягала гарну сукню, а Олексій вбирався так, ніби ми збиралися до ресторану. Ми готували вечерю разом, іноді танцювали під музику, розмовляли про все на світі, забуваючи на якийсь час про побутові проблеми та турботи.

“Знаєш, я навіть не очікував, що це буде так здорово,” –зізнався Олексій якось, коли ми закінчили вечерю і сиділи, тримаючись за руки. “Ти завжди вмієш дивувати мене.” Я усміхнулася у відповідь.

“Мені здається, це допомагає нам пам’ятати про те, чому ми разом. Ми не просто батьки, ми ще любляча пара.” Так вечірні побачення стали нашою маленькою традицією.

Вони допомогли зберегти іскру в наших відносинах, постійно нагадуючи нам про ту любов і пристрасть, які ми відчували один до одного на початку наших відносин.

КІНЕЦЬ.