Свекри живуть в селі і приїжджають до нас приблизно раз в тиждень. Цим приїздам я не дуже рада – свекруха запросто може відкрити холодильник і подивитися, які продукти там є. Або взяти ганчірку і на очах у мого чоловіка витирати підлогу, бо вона їй здалася недостатньо чистою. Загалом, я вже й не знаю, що з цим робити

Хоч мої батьки і були проти мого одруження з Максимом, все ж дозволили мені вийти за нього заміж і навіть забезпечили нас усім необхідним. Подарунком на весілля для нас була квартира.

Основним аргументом батьків було навіть не те, що Максим з незаможної родини, а більше те, що ми з різних прошарків суспільства. Батько каже, що це не дуже добре вплине на наші відносини.

Справа в тому, що мої батьки інтелігенти, до того ж, дуже заможні. Максим – родом з села, а його батьки звичайні прості люди, дуже безпосередні в висловлюваннях. Моя майбутня свекруха завжди говорить все, що думає. Моя мама спочатку ображалася на її слова, а потім звела їхнє спілкування до мінімуму.

Зараз ми одружені майже рік, живемо душа в душу, чекаємо дитину. Чоловік у мене чудовий, повна протилежність мені. З моїми батьками у нього склалися дуже близькі і добрі відносини, вони прийняли його як сина, батько навіть допоміг Максиму з роботою – призначив його на гарну посаду на своїй фірмі.

Мої батьки завжди мріяли про те, щоб заміж я вийшла вдало, благополучно і, звичайно, фінансово була повністю забезпечена. Напевно, всі батьки бажають своїм дочкам того ж. Але за спиною, крім освіти, у чоловіка не було нічого. Мої батьки забезпечили нас квартирою, роботою, купили авто, за що я їм дуже вдячна.

Ми могли б жити чудово, адже Максима ми вже перевчили на свій лад, тепер він теж шанує наші родинні традиції інтелігентності і стриманості у всьому. Одним словом, чоловік зміг вписатися в нашу родину, чого не скажеш про свекрів. Батьків чоловіка уже не зміниш. Ми вже рік живемо, а до їх безпосередності я ніяк не можу звикнути.

Свекруха запросто може відкрити холодильник і подивитися, що там є. Або взяти ганчірку і на очах у мого чоловіка витирати підлогу, бо вона їй здалася недостатньо чистою.

Не повірите, свекруха – дуже хороша, добра, всі подруги мені заздрять. Але є одне але, я її не переношу! Вона мене дратує! Свекри живуть в селі і приїжджають до нас приблизно раз в тиждень, а я довго готуюся морально до їх приїздів. Все думаю, що цього разу в своїй безпосередності видасть свекруха. Минулого разу вона мені сказала, що я сильно набрала у вазі, не врахувавши те, що зараз я виношую її онука.

Ніби вона поганого нічого і не робить, кардинально не вмішується в нашу сім’ю, а я її терпіти не можу. Вона вічно посміхається, хоче стати мені рідною мамою, але мені це взагалі не потрібно. Я люблю чоловіка, заради нього намагаюся не показувати своє негативне ставлення, хоча з кожним разом стримуватися стає все важче.

А ще, вони люблять мені щодня телефонувати, я вже не витримую цих пустих балачок. Розмови ні про що, а я повинна на них витрачати свій дорогоцінний час.

Нещодавно, взагалі, свекруха видала, що вони після появи дитини хочуть переїхати до нашого міста, щоб з онуком бути, а я не витримаю кожен день їх бачити. Можливо це тому, що різний менталітет, різні поняття, різний рівень життя, я не знаю.

КІНЕЦЬ.