Леонід виховував Єгора поодинці після того, як мати пішла із сестрами, посилаючись на його важкий характер. Єгор ріс переважно один, оскільки батько часто пропадав на роботі.

Незважаючи на натягнуті стосунки та різкий характер Леоніда, Єгор ніколи не думав про те, щоб піти від нього чи змусити поділити квартиру, розуміючи, що батько не зможе жити один.

Єгор підтримував теплі стосунки з матір’ю, яка після повторного заміжжя переїхала до Італії. Незважаючи на її віддаленість, вони зберігали контакти через дзвінки та нечасті візити.

Єгор, працюючи в юридичній фірмі, часто бачив, як родичі погано поводяться з клієнтами похилого віку. Він твердо вірив, що повинен дбати про свого батька, незважаючи на їхні розбіжності.

Якось Єгор дізнався про свого діда, Романа Миколайовича, про існування якого він навіть не підозрював.

З’ясувавши, що у діда стався напад, і в нього тепер погані умови життя, Єгор у супроводі своєї дівчини Марини подався на допомогу.

Вони знайшли старого в напівзруйнованому будинку, живучи у запустінні. Вони зробили прибирання та ремонт, привнісши в життя Романа тепло та турботу.

Роман поділився своїм жалем про минулий інцидент, коли гроші, відкладені на мопед Леоніда, були спрямовані на допомогу хворому хлопцю, що й призвело до розриву між батьком і сином на все життя.

Зусилля Єгора оживили діда, і він почав одужувати. Вони проводили час разом і Єгор планував подальший капітальний ремонт будинку.

Роман дав Єгору гроші, щоб той передав їх Леоніду – на давно обіцяний мопед.

Через кілька днів Роман мирно пішов із життя, знаючи тепер, що він не самотній. Леонід, взагалі не переживаючи через смерть батька, відмовився від грошей.

Доведений до краю таким вчинком, Єгор вирішив з’їхати, залишивши Леоніда одного. Незважаючи на різкі слова батька та подальші спроби очорнити його ім’я, Єгор залишився непохитним у своєму рішенні.

КІНЕЦЬ.