Всім був хороший мій чоловік В’ячеслав, але надто вже скупий на гроші. У моїй сім’ї завжди був відносний достаток. Не шикували, але на шматок м’яса завжди вистачало. А у Славіка всі скупі – зайву копійку не витратять.

Ось і залишилися звички у чоловіка надто економити. Проте на початку сімейного життя це було навіть плюсом. Зарплати ми мали маленькі. Бюджет був загальний. Скромно жили, але весело.

Бентежила мене, звичайно, зайва економність Славіка. Прийдемо, буває, до магазину, і він починає вираховувати грами. Іноді мені навіть соромно було з ним ходити. Однак його скупість допомогла нам погасити іпотеку раніше часу.

Деколи В’ячеслав сумно зітхав. Казав, що кину я його скоро, з такою маленькою зарплатою. А я кусала губи. Була в мене одна таємниця. І зізнатися не могла, і тримати у собі важко було.

А таємниця в тому, що вже понад рік мені платили чималу зарплату. Я отримала доступ до відповідальних проектів та успішно реалізовувала їх. В’ячеслав частенько говорив, що велика зарплата дружини – прямий шлях до розлучення.

Ось я й мовчала. Непомітно для чоловіка доповнювала сімейний бюджет додатково. Частину відкладала на окремий рахунок. І весь час мріяла, що якось ми житимемо, нарешті, красиво та зі смаком – хороша машина, гарний одяг, відпустка на морі.

А поки що мені доводилося лише зітхати. Відпочинок на морі моєму скупому чоловікові здавався непробачною розкішшю. А одяг мені належало купувати, коли зноситься старий. При цьому багато грошей він витрачав на дачу свекрухи та свою стару машину.

Син у нас уже виріс, коли зарплату підвищили і В’ячеславу. Навіть після цього я отримувала значно більше за нього. Але дізнавшись про чудову новину, поцілувала чоловіка. Він був дуже гордий собою.

Я була впевнена, що наша сімʼя заживе тепер краще. А коли В’ячеслав опанує нову зарплату, то я його й порадую. І поїдемо ми з ним до Туреччини. А ще краще на Мальдіви. Або. І купуватимемо не курячі крильця, а телятину.

Але моя ейфорія тривала недовго. Славко став ще економнішим, навіть жадібним. Він починав гидко сопіти, коли я приносила додому їжу, яка подобалася мені – сир, шинка, риба, фрукти. А ось хмільного, чіпсів та свинини у нас було все більше.

Якось я завела розмову з коханим чоловіком, що настав час нам подумати про нові меблі, та й урізноманітнити раціон. Та й непогано злітати на море. Славік задумався і пішов спати.

А наступного дня заявив:

– Люба, давай спробуємо вести роздільний бюджет!

– Навіщо? – Здивувалася я.

– Розумієш, ти витрачаєш надто багато моїх грошей. Це раніше доходи були однакові – нам не було чого ділити. А тепер я почав отримувати набагато більше. І мені не подобається, що всі фінанси йдуть на сир, шинку та твій манікюр!

– І що ти пропонуєш?

– Тепер кожен сам за себе. І продукти кожен сам собі купує. Мені не потрібна риба, але хочеться мені з друзями відпочивати. Спробуємо?

Ох, як неприємно мені це чути. Взагалі-то на манікюр я заробляла сама. Та й взагалі потай додавала до загального бюджету додаткові гроші. Але Славік наполягав, і я погодилась.

І почалося в мене зовсім інше життя. Я перестала харчуватися вдома. Після роботи вечеря в ресторані, на обід мені вистачало улюбленого сиру та авокадо. Тепер я легко робила манікюр у гарному салоні та стрижку у кращого майстра. Масажі, СПА – ах, як багато чого я позбавляла себе раніше!

Чоловік спочатку не помічав змін. Він радісно зустрічався із друзями, взяв машину в кредит. Приходячи додому, він засмучувався відсутністю їжі. Йому доводилося все купувати самому, а на готові продукти йшло багато грошей.

– Кохана, у мене не вистачає грошей до кінця місяця! А ти ходиш на манікюр і до перукаря, харчуєшся у ресторанах та користуєшся доставкою. Це не чесно.

– Що ж тут нечесного? Ти сам хотів роздільний бюджет. Я не чіпаю твої гроші. Живу на свої, як вважаю за потрібне – здивовано відповіла я.

– Може, ти хоча б знову готуватимеш для мене?

– Можу, коханий, але купуй добрі продукти. А іноді можна й доставку замовляти.

Настрій у чоловіка зіпсувався остаточно. Купівля товарів не була в нього у планах абсолютно. Наступного дня він прийшов із букетом квітів та тортиком. Я навіть спочатку зраділа.

Ми провели разом чудовий вечір. Славік був уважний і лагідний. Але потім вкрадливо сказав, що хотів би повернути загальний бюджет. З гіркотою я усвідомила, що квіти та ніжність були лише ключиком, щоб дістатися до моїх грошей.

Чоловіку я відмовила. Повідомила, що збираюся у відпустку на два тижні. Запропонувала скинутися та полетіти разом. Славік з образою засопів і сказав, що не має на це грошей.

Я з усмішкою знизала плечима і полізла розглядати каталог ювелірних прикрас. Ах, як давно я не балувала себе. Ось цей браслетик чудово виглядатиме на моїй руці!

КІНЕЦЬ.