Дратує і навіть викликає почуття незручності якесь сучасне змагання з саморозвитку та успіху. Спілкуюсь із кількома такими успішними успіхами. Одна запитала мене про мої досягнення, я кажу: “Та все по-старому”. Вона прямо ніс зморщила. І заявила, що раз я не рухаюся, я деградую і сиджу у смердючому болоті. Це ж очевидна нісенітниця.

Так, я не змінюю роботу та сферу діяльності вже 9 років. Я простий вчитель. Я не збираюся ставати вчителем року (це все марення і показуха). Знайома заявила, що я могла б просувати себе та займатися репетиторством. Але в мене нормальна зарплата в школі плюс є кілька учнів на репетиторстві, тож мені й на хліб з маслом вистачає, як то кажуть, і на ікру навіть.

Я не хочу ганьбитися і знімати шалені та тупі відео та втюхувати свої уроки комусь. Я готую дітей до іспитів, у мене завжди є охочі займатися.

У своїй професії я вже не стрибну вище, я не хочу бути директором школи чи завучем. Розвиваюсь у плані професії, читаю про нові методики, роблю різні завдання. Цього цілком достатньо, я не збираюся нічого продавати. У мене немає фінансових змін, я жила і живу у скромній однокімнатній квартирі.

Знайома каже, що я могла б розширити житлову площу і мати квартиру більше або квартиру для здачі. А навіщо мені квартира більша, коли мені достатньо 40 метрів для комфортного життя?

А головне, чи стану я щасливішою, якщо в мене буде трохи більше грошей від здачі квартири? Заради цього доведеться більше працювати, а я зараз живу спокійно, розмірено, у мене вільні вечори для зустрічей із друзями, для хобі та прогулянок.

Я купила машину минулого року. Знайома пирхає, що стара й убога. Але навіщо мені позашляховик, коли мені вистачає маленької скромної машини, компактної та економічної? Я не тупію, багато читаю, ходжу на концерти, вистави. Я не фанат подорожей, і як знову ж таки каже ця знайома, я так і не побачу світ.

Та мені нормально з’їздити в те саме місце на морі чи в гори, я не хочу їздити в екзотичні країни, щоб вразити всіх фотографіями звідти. Я чудово подивлюся фільми про природу та пам’ятки тих місць. Не хочу підкорювати вершини та кидати собі виклик. Хочу жити так, як мені зручно, для мене це успіх і є — не поспішати, любити життя і себе в ньому, а не доводити комусь щось.

Дуже хочу, щоб концепція успішного успіху, пов’язаного виключно з грошима, роботою на себе, подорожжю, нерухомістю, одягом та багатством, припинила бути єдиною вірною моделлю успіху та щастя.

КІНЕЦЬ.