З дитинства звикла обговорювати всі свої стосунки з батьками та ділитися усіма своїми проблемами з ними, я в них єдина дочка. І навіть, коли вийшла заміж, я постійно дзвонила, докладно розповідаючи, як пройшов день, які плани у нас на майбутнє.

Якось чоловік, почувши мою розмову по телефону з мамою, сказав, що я даремно це роблю, адже наші сімейні справи стосуються лише нас самих, і ми дорослі люди і можемо самі вирішити свої проблеми, не перекладаючи їх на батьків. Але я все одно продовжувала й надалі так спілкуватися і ще дивувалася, чому свекруха, коли дзвонить моєму чоловікові, то просто запитає, чи все у нас гаразд і жодних зайвих питань.

Я намагалася довести чоловікові, що це не правильно, що його батьків не цікавить, як ми живемо, але він сказав, що занадто любить їх, щоб турбувати через дрібниці на відміну від мене. Я тоді навіть образилася, але незабаром зрозуміла, що він мав рацію.

У нас є машина і, як і кожен водій, чоловік у вихідні часто пропадав у гаражі, що дуже мене дратувало і я, розмовляючи вкотре з мамою, поскаржилася, що Діма знову зайнятий машиною, а я сиджу сама. Через дві години ми з чоловіком поїхали за покупками, не підозрюючи, яка буря розігралася за нашою спиною.

Моя мама подзвонила свекрусі і почала казати, що її син поганий чоловік, і тому вона збирається серйозно з ним поговорити. Свекруха почала дзвонити нам і питати, що в нас сталося, але почувши у відповідь, що все добре вона, нічого нам не сказавши, подзвонила моїй мамі і назвала її пліткаркою і звинуватила в тому, що мама, замість того, щоб радіти, що все добре хоче розбити нашу сім’ю.

У результаті вони сильно посварилися і не спілкуються досі. Я намагалася їм все пояснити, навіть вибачалася за свою необдуману поведінку, але ніхто нічого не бажає слухати.

Занадто багато було сказано зайвого під час сварки. Тепер і чоловік незадоволений, що я мало того, що виношу наші стосунки на загальний огляд та обговорення, ще й примудрилася посварити батьків, які до цього нормально спілкувалися.

Я хотіла просто співчуття, а тепер уже сто разів пошкодувала про це, але, як виправити, не знаю. Як тепер збиратися на свята всією родиною.

КІНЕЦЬ.