Днями на стрижку зазирнув дідусь. Пахне нормально, одягнений як модник 70-х, я аж розчулилася
Днями на стрижку зазирнув дідусь.
Пахне нормально, одягнений як модник 70-х, я аж розчулилася.
Попросив красиво його постригти, модельну зачіску йому.
Постригла, особливо не розмовляли.
Проте, зазначила, що виглядає він дуже охайно і досить привабливо, враховуючи вік.
Та й у такому віці зазвичай стрижуться “коротше і швидше”, а тут аж “модельну”.
Одягає окуляри, питає:
– Ну що, гарний?
Дівчина із сусіднього крісла:
– Так, прямо наречений!
Ми всі посміхнулися, а він з якоюсь образою в голосі:
-Взагалі-то я і є наречений!
Поблажлива посмішка на наших обличчях, мовляв, гаразд, наречений так наречений, молодий душею дідусь, усім би так.
Дідусь поправляючи волосся і встаючи з крісла:
– У мене сьогодні золоте весілля!
У мене по тілу пробігли мурашки.
КІНЕЦЬ.