Тетяну розбудив телефонний дзвінок із невідомого номера. Чоловіка вже не було, він йшов дуже рано, офіс розташовувався далеко від будинку. Найближчим часом вони збиралися купити квартиру в районі, де розташований офіс, або зробити обмін, але поки що доводилося їздити.

Тетяна прокидалася згодом, доньку в садок і сама на роботу.

Голос був дивний, Тетяна вже чула його раніше, тільки не могла згадати де.

– Тетяно, ваш чоловік у мене. Ми тепер разом, – раптом сказала незнайомка.

– Що за жарти, мій чоловік недавно пішов на роботу. Півгодини лише минуло, – здивувалася Тетяна.

– Ось він і прийшов до мене, – радісно відповіли у слухавці.

– Не може бути, – Тетяна аж присіла.

– Може, може… у нас давно з ним стосунки. Тільки от розлучатися він з вами не хоче, йому так зручно. А мені незручно. Так що я вас повідомляю, подавайте на розлучення, а то він такий нерішучий. А я вагітна. Бувай.

Дивна манера розмовляти теж здалася Тетяні знайомою. І взагалі вся розмова була схожа на розіграш.

Таня зателефонувала до Павла.

– Що сталося? Ти ніколи мені так рано не дзвонила, скучила вже, – здивувався чоловік.

– А ти де? – запитала Тетяна.

– Я тільки-но під’їхав до офісу. То що сталося? – нічого не розуміючи запитав Павло.

– Нічого. Просто хотіла спитати про вечерю. Що приготувати?

– Що-небудь смачне. Можна м’ясо чи котлети. Що тобі буде зручніше. У тебе все дуже смачне.

– Добре.

Начебто все гаразд. Що тоді був за дзвінок? Дивно.

Цілий день Тетяна думала, що їй робити. Може й справді Павло їй зраджує? Але все, як і раніше. Та й чула вона, як він вставав вранці. Все як завжди.

– Олено, ти чому сьогодні така задумлива, щось сталося? – запитав Павло за вечерею.

– Ні, все добре. Просто не виспалася, – відмахнулася Тетяна.

Вона вирішила нічого не розповідати, може це просто чийсь поганий жарт. Потрібно поговорити з Павлом. Чи не потрібно. Ранковий дзвінок не давав їй спокою. Увечері вона все ж таки зважилася поговорити з чоловіком.

– Що? – застиг від почутого Павло. – Може хтось номером помилився. Ти ж знаєш, що в нас одні чоловіки в кабінеті, хоча…

– Що хоча? – незрозуміла Тетяна.

– Я завтра все з’ясую, здається, я знаю хто це дзвонив. У нас вже було щось схоже. Пам’ятаєш я тобі розповідав, наш начальник розлучався, велика сварка тоді була, він усе заперечував. А дружина вперлася, розлучення і все. Він досі намагається помиритися.

– Мені здалося, що я знаю її, але не можу зрозуміти, хто це.

Надвечір наступного дня Павло все з’ясував. Це була колишня однокласниця Тетяни. Ось чому їй здався голос знайомим.

Жанна три місяці тому влаштувалась до них секретаркою, того самого начальника. Захотіла гарно жити, тільки з начальником у неї не вийшло, навіть після його розлучення з дружиною. Міцний горішок виявився, він сподівався возз’єднання з сім’єю. Він теж запідозрив цю дівчину, але доказів він не мав. А тепер, коли Павло з ним поговорив, став цілком впевненим.

Тетяна з Павлом вирішили організувати зустріч із цією самою секретаркою. Таня навіть умовила дружину начальника прийти до офісу до колишнього чоловіка. Все пояснила. Потрібно було по голосу впізнати їхню «жартівницю». Та й на розмову вивести.

Жанна відразу у всьому зізналася. Адже краще крутити роман з неодруженим або розлученим, ніж з одруженим, так думала вона. Ось тому й хотіла, щоб чоловіки розлучалися. З начальником не вийшло, а Павло взагалі її вивів на чисту воду. Довелося їй терміново звільнитися. Не тих обрала.

Добре все скінчилося, у всьому розібралися. Навіть сім’я начальника з’єдналася.

А те, що Жанна виявилася однокласницею Тетяни, просто збіг. Вона й сама здивувалася, побачивши Таню.

Просто захотілося їй гарного життя.