Живемо разом зі свекрухою і стосунки не склалися з першого дня. Вона постійно робить мені зауваження, каже, що мене нічого не навчили батьки.

Постійно скаржиться всім сусідам та знайомим, що їй не пощастило з невісткою, що я приїхала з провінції, і мені пощастило зустріти такого чоловіка, як її син. А я не зрозумію, чому їм не пощастило зі мною?

І приїхала я з обласного центру, закінчила університет разом із її сином, працюю я в іноземній компанії, заробляючи не менше, ніж чоловік. Але свекруха на це знаходить відповідь, що я всього цього досягла відомим способом і постійно намагається донести цю думку своєму синові.

Прийшла з роботи та побачила, що чоловік знову на взводі. На моє запитання: Що сталося? – Він прошипів зі злістю: “Навіщо ти знову посварилася з мамою”?

Вибіг з дому, і я вже знаю, що прийде знову після гулянь, на зло нам обом, це він так висловлює свій протест. Свекруха все це чула і задоволена пройшла повз мене до своєї кімнати.

А сварка у нас з нею сталася вранці, як і завжди, через дрібниці. Вона вкотре виявляла своє невдоволення, що я не економна і стосувалося це шампуню, який я викинула у відро для сміття.

Я їй пояснила, що він закінчився, і я купила новий, але свекруха сказала, що туди ще можна було долити води, і ще кілька разів так помити голову. Дістала його зі сміття і поставила назад, а ввечері наскаржилася моєму чоловікові.

І це не єдина нагода зробити мені зауваження. Коли я купила засіб для миття підлоги, свекруха сказала, що такі витрати не потрібні, можна збирати залишки мила, розчиняти та мити підлогу.

Я була в шоці і розповіла їй, у якому столітті ми живемо і що я купую все за свої гроші. Їй це не сподобалося, і вона закотила істерику і почала кричати так, щоб усі чули.

Мені набридло все це терпіти, і я вже не раз пропонувала чоловікові жити окремо, бо разом я вже не можу, але він не хоче образити маму, яка тільки цього і домагається, щоб нас остаточно посварити.

КІНЕЦЬ.