Багато читала тут сповідей про добрих та поганих подруг, але в мене зовсім інша проблема. Я багато років дружу з Оленою, і завжди вважала (і досі так думаю), що вона найкраща подруга моя, можна сказати, вже як сестра.

Ми завжди допомагали одна одній, усім ділилися і тепер вона ж і хрещена моєї дочки. Олена незаміжня, але в неї є хлопець, і до цієї розмови з нею я вважала, що їхнє весілля – тільки справа часу.

І ось одного дня вона зателефонувала і сказала, що нам серйозно треба поговорити, але тільки щоб вдома я була одна. Я не могла зрозуміти, що з нею, та запросила до себе.

Олена сказала, що прийшла з повинною до мене, розповіла, що вже давно кохає мого чоловіка. Побачивши мою реакцію, вона поспішила додати, що між ними нічого не було і що він навіть не підозрює про це.

Я була впевнена, що вона говорить правду, але все ж таки була шокована її визнанням і не знала, що мені тепер робити. Олена часто у нас буває, і я боюся, що чоловік теж помітить її почуття.

Не приховую, мені, звичайно, лестить те, що вона обрала мого чоловіка, отже, його є за що любити. Але разом з тим, я боюся, що якось вона зізнається йому у своєму коханні, і ще невідомо, як чоловік надійде.

Може, він тоді зверне на неї увагу не як на мою подругу, а як на жінку. Тим більше, що одягається вона цілком непогано, фігура відмінна, очі великі і блакитні.

Може, мені варто поговорити з її хлопцем і попросити, щоб він скоріше зробив їй пропозицію? Але тоді доведеться розповісти йому правду, а мені не хотілося б підставляти подругу.

Адже вона прийшла і все чесно розповіла, а не завела роман із моїм чоловіком у мене за спиною. Жила собі спокійно та щасливо, була щаслива родина та вірна подруга, а тепер не знаю, чого мені чекати від неї.

КІНЕЦЬ.