Коли Віра та Андрій познайомилися, вони були впевнені, що скоро зв’яжуть себе узами шлюбу, але доля піднесла їм несподіваний подарунок.

Віра, гарна та багата жінка, володіла шикарною квартирою у центрі міста. Андрій, який до 38 років залишався неодруженим, побачив у Вірі ідеального партнера і загорівся бажанням одружитися з нею. Незважаючи на різницю у віці та маленького сина Віри, Андрія це не зупинило.

Познайомившись з Вірою у кафе, він прагнув вразити її дорогими подарунками.

Однак у Віри були свої умови для їхніх стосунків. Вона наполягла на тому, щоб Андрій познайомився з батьками її покійного чоловіка, які були для неї як рідна родина та мали велике значення у її житті.

Андрію, який жив з матір’ю в невеликій квартирі, було не по собі від довірливих стосунків Віри з її колишніми свекрами. Однак він погодився зустрітися з ними, рухомий перспективою одружитися з Вірою.

Приїхавши у села до Віри, Андрій зіткнувся з майбутнім тестем, людиною з великим достатком, яка засумнівалась у намірах Андрія та його фінансової стабільності.

Тесть дав зрозуміти, що майбутній чоловік Віри має забезпечити її та її сина житлом, і зажадав від Андрія взяти іпотечний кредит на нову квартиру.

Почуваючись перевантаженим і не на своєму місці, Андрій зрозумів, що покладені на нього надії надто великі. Він різко пішов, розчарувавшись у житті.

Віра, яка спостерігала за від’їздом Андрія, відчула суміш смутку та усвідомлення. Свекор заспокоїв її, припустивши, що, можливо, їй не потрібно шукати друзів, адже вона вже має сім’ю, яка підтримує її.

Віра замислилася над цим, розглядаючи можливість залишитися на селі з турботливими свекрами.

Тим часом свекор і свекруха потай сподівалися, що Віра згодом вийде заміж за їх другого сина, Сашка, зберігши її у родинному колі.

КІНЕЦЬ.