Я ніколи не висловлювалася проти того, щоби мій чоловік спілкувався зі своїми дітьми від попереднього шлюбу. Але нещодавно ця ситуація почала виходити з-під контролю.
У 38 років я опинилася у дивній ситуації змішаної родини. У мене є 9-річна дочка від першого шлюбу, і нещодавно я знову вийшла заміж за 40-річного чоловіка, який має двох синів, 10 і 7 років. Мій чоловік – основний годувальник у нашій родині, оскільки моя зарплата досить скромна.
Спочатку я намагалася ставитись до його синів справедливо, але динаміка швидко змінилася. Мій чоловік почав привозити до нас своїх дітей на тривалий час, а його колишня дружина часто зв’язувалася з нами, нерідко пізно вночі, з незначних причин.
Хлопчики, здавалося, постійно потребували допомоги батька у вирішенні різних питань, що незабаром почало мене дратувати.
Я вважала, що мій чоловік повинен лише справно виплачувати аліменти і не брати в їхньому житті такої надмірної участі. Проте ситуація погіршувалась.
Я виявила, що мій чоловік таємно підтримує свою колишню дружину та дітей матеріально, причому понад те, що я вважала за необхідне.
Він купував для них іграшки, одяг та інші речі. Якось я розбирала чеки і зрозуміла, що він витрачає значну суму грошей на свою колишню родину, підтримуючи не лише дітей, а й колишню безробітну дружину, яка стверджувала, що зайнята з хлопчиками.
Більше того, його сини часто бували в нашому домі, тому що відвідували гуртки поблизу, а мій чоловік потім підвозив їх до будинку.
Я мовчала б, якби це була його власна квартира: але ми жили в квартирі, що дісталася мені у спадок від моєї бабусі! Поступово я почала ображатися на його дітей, відчуваючи, що чоловік ставить свою колишню сім’ю вище за мене і мою дочку.
У цій ситуації я відчуваю себе безпорадною і гадки не маю: що робити далі?
КІНЕЦЬ.