За декілька днів до Нового року я зустрів сусідку. Та попросила взяти Андрійка першого січня, щоб той посіяв. Я прийшов додому, знайшов в інтернеті гарні слова, ми з Андрійком їх вивчили, а вже першого січня направились до сусідки, як і обіцяли. Але на порозі з розставленими руками нас зустріла теща. – Нікуди ви не підете. Ти що, не розумієш, що нам не можна ні колядувати ні сіяти?
Як на мене, це дуже дивна позиція, але я не знаю, як маю вплинути на тещу і дружину. Ось вирішив у вас попросити поради.
Вибачте, якщо щось не те, я вперше таке пишу. Просто накипіло…
Мене звати Олексій. Я одружений і виховуємо з дружиною трьох діточок.
Моя Катерина одиначка, як люблять в нас казати. Ні брата ні сестри в неї немає. Саме через це ми й вирішили, що не будемо зупинятися на одній дитині.
Живемо ми в містечку в будинку, який збудували батьки Катерини. Будинок на два поверхи, але поки облаштований лише перший.
Так сталося, що мій тесть, батько Катерини, сім місяців тому покинув цей світ. В нього була недуга і всі ми знали, що рано чи пізно він нас покине.
Він був така людина в домі, що всім керував. Ніхто не мав права без нього і кроку зробити.
Я більшу частину проводжу на роботі, тому мене це сильно не стосувалося, а ось Катя і теща були під його постійним впливом.
Скажу ще й те, що і теща і Катя, були безпорадними, бо все замість них робив мій тесть. Ну якщо не робив, то підказував, як робити.
І ось після того, як його не стало, мої “дами” сильно змінилися.
Мене вони не сприймають, бо я на їхню думку хочу заволодіти їх майном, хоча яким чином, бо я навіть тут не прописаний… але то таке.
Мене вони не слухають, а самі не знають, як і що робити.
Замість того, щоб щось міняти в житті і нарешті подорослішати, Катя і моя теща бігають через день до мого свекра, і жаліються біля нього на лавочці, на важке життя без нього.
Коли я перед Різдвом запропонував поставити ялинку, теща сказала не дай Бог, бо в нас жалоба. Те саме стосувалося і того, що діти не мають права йти колядувати по сусідах чи родичах, бо дідусь тільки- тільки полинув на небеса.
Я цього не дуже розумію. До чого тут те, що не можна прославляти Бога?
Але якщо я з цим змирився, то на Новий рік був сильно здивований вчинком тещі.
За декілька днів до Нового року я зустрів нашу сусідку. Та попросила взяти Андрійка першого січня, щоб той посіяв. (В нас район трішки віддалений, і мало діток).
Я прийшов додому, знайшов в інтернеті гарне посівання. Ми з Андрійком його вивчили. А вже першого січня, як прокинулись я його одягнув і ми хотіли піти до сусідки, як і обіцяли.
Але на порозі з розставленими руками нас зустріла теща.
– Нікуди ви не підете. Ти що, не розумієш, що нам не можна ні колядувати ні сіяти? Ще року за дідусем не минуло, а ти вирішив нашу сім’ю ганьбити?
Я не хотів зчиняти бурі тому зняв з сина курточку і ми пішли дивитися фільм.
І ось таке питання до вас, дорогі читачі: чи справді діти не мають права колядувати (прославляти новонародженого Ісусика) і ходити з посіванням на Новий рік, якщо в родині когось не стало, в нашому випадку дідуся, чи це з моєю тещою щось не те?
Катя маму підтримує, якщо що.
Мої батьки цього не розуміють, і кажуть, що це не правильно. А що скажете ви?