Так вийшло, що свого першого сина я народила у 18 років, і розуміння про те, як правильно виховувати хлопчика у мене не було.

Спочатку до мене всі лізли з порадами, яких я до речі, не питала. Мене це дуже дратувало.

На мої слова «мені ваші поради не потрібні», мені відповідали: ,,ти ще зелена, а ми вже виростили своїх і знаємо, про що говоримо….”

Недовго думаючи я посилала таких доброзичливців «займатися своїми дітьми», а не моїм.

Якось ми гуляли на дитячому майданчику. Костя весело бігав навколо гойдалки, але спіткнувся і впав.

Я сиділа на лаві неподалік і спокійним голосом сказала «вставай сину, нічого страшного, ти ж просто злякався»?

Він підвівся, обтрусив коліна і навіть не заплакавши побіг далі грати. Всі мами нашого двору на мене накинулися! Як так? Чому ти навіть не зрушила з місця? Кричали вони на мене.

Хіба можна так поводитися з дитиною? Ти поводиться дивно – народила, а дитина сама по собі бігає.

Тоді мені було прикро чути це. Але оскільки я не терплю втручання в особистий простір, я продовжила виховувати сина так, як вважала за потрібне.

Я ніколи не бігла до нього першим хником. Якщо він падав, я не підлітала до нього як куля і не піднімала.

Мені було складно зрозуміти, навіщо сюсюкати 3-річного хлопчика? Адже я хочу виростити з нього справжнього чоловіка, а не хлопчика, який без мами впадає у паніку.

Зараз Костя 9 років, і знаєте, що? Він доросліший, ніж багато його однолітків. Чому я так вирішила? – Запитайте ви. Відповідь очевидна.

Якщо його образять, він не біжить скаржитися, а сміливо дає здачу. Якщо він падає, він не біжить зі сльозами до мене, а йде прямо до аптечки і сам обробляє собі рани.

Він відповідальний, адже до його обов’язків входить прибирання кімнати, миття посуду. Коли хворію, він може приготувати сніданок, зварити на обід суп і погуляти з дітьми.

Так, я погана мати! Я не зробила його дитинство безтурботним. Але я дала йому цінні навички і навчила всьому, що може стати в нагоді в житті.

Скоро я поїду до лікарні за братиком на тиждень, і я точно впевнена, що поки мене не буде, він стане хорошим помічником чоловікові. Можливо, я щось зробила не так.

Але особисто я вважаю, що мій старший син виростить відповідальним чоловіком, а майбутня невістка колись скаже мені «дякую», за те, що я погана мати.

Джерело