Макс та Ганна, закохані з дитинства, зустрічалися з четвертого класу. Їхня історія була схожа на казку, повну ніжних моментів і обіцянок вічного кохання.

Нарешті після багатьох років вони вирішили закріпити свої відносини силою закону. Але з моменту, коли вони стали чоловіком та дружиною, почалися проблеми…

“Ти пам’ятаєш, як ми мріяли про весілля у дитинстві?” – спитала Ганна одного вечора, лежачи поряд з Максом на дивані.

“Звичайно, я завжди уявляв, як ми разом – назавжди,” – відповів Макс, міцно обіймаючи її.

Але реальність виявилася непростою. Дрібні побутові розбіжності та повсякденні стреси почали підточувати їхні стосунки.

Вони все частіше стали сперечатися через дрібниці. Одна розмова про сміття і те, хто має його виносити, переросла у серйозну сварку.

“Ми не можемо так продовжувати, Максе. Кожен день – як випробування,” – сказала Ганна, сидячи за кухонним столом і покручуючи в руках чашку кави.

“Я знаю, Ганно. Я теж не хочу втрачати тебе,” – відповів Макс, сидячи навпроти неї. Вони зрозуміли, що їм треба щось міняти.

Вони почали відвідувати сімейного психолога і вчитися розмовляти один з одним.

Завдяки допомозі спеціаліста, вони раптом стали чути один одного і відкривати нові – досі незвідані сторони. Їхня історія вкотре довела, що краще дрібних конфліктів – лише одна відверта розмова один з одним.

КІНЕЦЬ.