Я ніколи не рилася в комп’ютері чоловіка. Мені нічого там перевіряти, але це я так думала, а насправді – є!

Може хтось з вас подумав, що там я знайшла докази його невірності, але ні. І без свекрухи тут не обійшлося.

Я б мовчала, якби ми ці комунальні оплачували місяць чи два, але це триває роками.

Чоловік мій працює в автосервісі, я бухгалтер в поліклініці.

Ми середньостатистична сім’я.

Живемо в моїй квартирі, в якій батьки після весілля допомогли зробити ремонт, а свекруха єдине, що придбала, це був подарунок – мікрохвильовку, якою вона до сьогоднішнього дня нам витакає. Але то таке.

І ось власне до проблеми.

Ми з чоловіком собі все шкодуємо, бо двоє дітей, все їм.

Денис і Яринка ще школярі. Багато грошей йде на їх розвиток.

І в цей важкий момент я дізнаюсь, що Ігор майже п’ять років оплачує комунальні за квартиру, в якій живе його мама. А це, на хвилиночку, три кімнати і не маленькі.

Ігор забув оплатити за нашу квартиру і в останній день згадав, але комп’ютер був дома, ось він мене і попросив все зробити.

А там всі платіжки мені вискочили і свекрухи в тому числі.

Річ в тім, що свекруха моя має хорошу пенсію. Це десь близько п’ятнадцяти тисяч. Вона працювала на шкідливій роботі.

Живе вона собі приспівуючи, і ще від нас тягне.

Ви може скажете, що колись ця квартира, або ж пів, буде належати нам, але ви помиляєтеся.

Наталя Богданівна виписала Ігоря. Чоловік і діти прописані в моїй квартирі з самого початку.

Ця троячка по закону буде належати рідній сестрі Ігоря, бо вона розлучена і одна виховує дочку.

Але чому тоді Софія не оплачує її квартиру?

З цим питанням я і пішла до свекрухи.

– Наталя Богданівна, розраховуйте на те, що з наступного місяця ви самі будете комунальні оплачувати!

– Ой, а чого так, Світланко?

– А того, що хватить на нашій шиї сидіти! З Софією поговоріть, це ж її нерухомість буде. Нехай вам і допомагає.

Я думала, що чоловік на мене буде злий, але ви знаєте – ні. Ігор давно хотів підняти це питання, але не набирався сміливості, бо як-не-як, а це – мама!

Джерело