Вова ніколи не втручався, коли мати критикувала його дружину Світлану. Але тепер Світлана була щаслива, але без нього.

Вова увійшов до будинку матері, не знімаючи взуття, навіть не переймаючись брудом, який він натягнув. Він згадав, як мати колись критикувала Світлану за господарність, кажучи, що через пил і павутину в будинку вона буде поганою матір’ю. Він розкидав на покритому крихтами столі хліб і консерви і штовхнув під стіл стопку пляшок.

З гордістю поклав на стіл сосиски, куплені на пенсію матері , згадавши, як мати в минулому зневажливо відгукувалася про Свєтин борщ.

У ванній на нього чекала купа брудної білизни. Вова згадав різкі зауваження матері з приводу здібностей Світлани до прання, незважаючи на куплену пральну машину.

Потім він відкрив холодильник, завалений запліснявілими продуктами, і задумався про те, чому мати звинувачувала Світлану в подібній ситуації, хоча відповідальність за все це лежала на ньому.

Вова важко опустився на диван, піднявши пилюку, і поставив брудне взуття на журнальний столик. Він згадав мамину пораду, що чоловікам потрібно відпочивати і не допомагати жінкам у господарстві, навіть із важкими пакетами.

Перемикаючи канали телевізора, Вова думав про Світлану, яка пішла з його життя і знову вийшла заміж, її діти здорові та щасливі. Він часто крадькома спостерігав за нею з дітьми, відчуваючи нестачу щастя у своєму житті.

Потім він задумався про свій невдалий шлюб з Раїсою, з якою його вмовляла одружитися мати. У результаті Раїса вигнала його з дому та змінила замки.

Тепер Вова став нецікавим та зосередився виключно на дочці від другого шлюбу. Зате він живе з матір’ю, як та й хотіла, але їхнє спільне життя не приносить радості.

Він часто міркував про реакцію матері на його поступливість та безхарактерність, протиставляючи її успішному життю Світлани з дітьми.

Пару днів тому Світлана, не впізнавши його, кинула монетку в його капелюх. Вова підвівся, пішов додому, і закінчив день покірним побажанням матері спокійних снів.

КІНЕЦЬ.