Вова увійшов до будинку матері, не знімаючи взуття, навіть не переймаючись брудом, який він натягнув. Він згадав, як мати колись критикувала Світлану за господарність, кажучи, що через пил і павутину в будинку вона буде поганою матір’ю. Він розкидав на покритому крихтами столі хліб і консерви і штовхнув під стіл стопку пляшок.

З гордістю поклав на стіл сосиски, куплені на пенсію матері , згадавши, як мати в минулому зневажливо відгукувалася про Свєтин борщ.

У ванній на нього чекала купа брудної білизни. Вова згадав різкі зауваження матері з приводу здібностей Світлани до прання, незважаючи на куплену пральну машину.

Потім він відкрив холодильник, завалений запліснявілими продуктами, і задумався про те, чому мати звинувачувала Світлану в подібній ситуації, хоча відповідальність за все це лежала на ньому.

Вова важко опустився на диван, піднявши пилюку, і поставив брудне взуття на журнальний столик. Він згадав мамину пораду, що чоловікам потрібно відпочивати і не допомагати жінкам у господарстві, навіть із важкими пакетами.

Перемикаючи канали телевізора, Вова думав про Світлану, яка пішла з його життя і знову вийшла заміж, її діти здорові та щасливі. Він часто крадькома спостерігав за нею з дітьми, відчуваючи нестачу щастя у своєму житті.

Потім він задумався про свій невдалий шлюб з Раїсою, з якою його вмовляла одружитися мати. У результаті Раїса вигнала його з дому та змінила замки.

Тепер Вова став нецікавим та зосередився виключно на дочці від другого шлюбу. Зате він живе з матір’ю, як та й хотіла, але їхнє спільне життя не приносить радості.

Він часто міркував про реакцію матері на його поступливість та безхарактерність, протиставляючи її успішному життю Світлани з дітьми.

Пару днів тому Світлана, не впізнавши його, кинула монетку в його капелюх. Вова підвівся, пішов додому, і закінчив день покірним побажанням матері спокійних снів.

КІНЕЦЬ.