У свої 27 років Лідія почувала себе невдахою. Її подруги, судячи з соціальних мереж, жили ідеальним життям: хтось виховував трьох дітей, хтось заробляв утричі більше, а Лідія все ще шукала свій шлях.

Ці думки повільно, але вірно, занурювали їх у депресію. “Лідо, ти знову сидиш в Інстаграмі?”

– Запитала її подруга Ганна, помітивши, як Лідія байдуже перегортає стрічку новин. “Так, просто дивлюся, як усім весело,” – відповіла Лідія з сумом у голосі

. “Ти не можеш оцінювати своє життя по тому, що бачиш у соцмережах.

Це лише ілюзія,” – намагалася втішити її Ганна. Слова подруги змусили Лідію замислитись. Вона почала помічати, як багато часу витрачає на марні прокручування стрічки, порівнюючи себе з іншими.

Поступово вона прийшла до розуміння, що її власне щастя та успіх не повинні залежати від чужих досягнень. “Може, мені варто спробувати щось нове?

Знайти хобі чи навіть змінити роботу?” – розмірковувала вона вголос. “Точно!” – підтримала Ганна. “Ти завжди хотіла зайнятися фотографією.

Чому б не почати з цього?” Натхнена цією ідеєю, Лідія купила камеру та почала фотографувати. Спочатку це були просто знімки для душі,

але незабаром вона виявила, що вона має талант у цій справі. Її фотографії почали привертати увагу і вона отримала перші замовлення.

“Дивися, Ганно, я навіть не підозрювала, що зможу досягти успіху,” – говорила Лідія, показуючи свої роботи.

“Я завжди знала, що в тебе вийде”, – посміхнулася Ганна. Лідія усвідомила, що успіх та щастя – це не те, що можна виміряти кількістю грошей чи дітей.

Вона почала цінувати свої унікальні якості та зрозуміла, що успіх – це шлях, а не кінцева мета. Це відкриття в результаті допомогло їй знайти гармонію та впевненість у собі.

КІНЕЦЬ.