Я отримала у спадок квартиру, але всі ці роки жила в іншій зі своїм чоловіком. Після його смерті я зіткнулася з фінансовими труднощами.

Мій син із дружиною тимчасово переїхали до успадкованої квартири, домовившись накопичувати на іпотеку і згодом з’їхати.

Тоді я працювала, але час йшов швидко, наближався мій вихід на пенсію, а вона мала бути мінімальною.

Я сподівався здавати квартиру в оренду, щоб отримувати додатковий дохід.

Проте минуло 20 років, сім’я мого сина зросла, але так і не з’їхала.

Вони також зіткнулися з фінансовими труднощами, особливо під час всесвітніх обмежень, і забули про те, що треба накопичувати на іпотеку.

Я натякала дітям і онукам, що вийду на пенсію і потребуватиму квартири, але вони мене ніби не розуміли. Син вважав, що я можу працювати нескінченно, але я втомилася і вже страждала.

Я подумувала здавати квартиру синові, але боялася, що це зіпсує наші стосунки.

Друзі та родичі вважали, що я роблю нерозумно, очікуючи, що син знайде спосіб утримувати мене.

Вони стверджували, що я маю розуміти його ситуацію з маленькими дітьми і не змушувати їх з’їжджати. Зараз я розриваюсь перед складною проблемою.

Мені потрібна фінансова безпека, але я не хочу витісняти свою сім’ю. Якщо я здаватиму квартиру квартирантам, вони, на відміну від мого сина, зможуть стабільно платити за житло.

Ситуація складна і не має простого рішення. І в мене, і в мого сина є свої причини, але нам потрібно більше спілкуватися та знайти справедливе рішення.

Адже здача квартири в оренду синові буде кращим компромісом, що забезпечуватиме фінансову стабільність для мене і житло для нього та його родини.

КІНЕЦЬ.