Я завжди мріяла про той день, коли мій хлопець Степан зробить мені пропозицію. Я очікувала, що це буде мило і романтично, але реальність виявилася зовсім іншою…

Ми вирушили у відпустку на море. Сонце яскраво світило, і хвилі ніжно обіймали берег. Лежачи на пляжі, я заплющила очі, насолоджуючись теплим вітерцем.

Раптом Степан сказав: — Слухай, я маю дещо для тебе. Я розплющила очі і побачила його з блискучою каблучкою у руках. Моє серце забилося в передчутті.

Але в той момент, як він почав говорити: ”Моя кохана, я хочу провести з тобою все життя” – каблучка вислизнула з його рук і впала в пісок.

Ми обидва завмерли на мить, а потім почали збентежено ритися в піску.

— О ні, ні! Воно має бути тут десь, — вигукнув Степан, який виглядав таким же схвильованим, як і я. Ми шукали, копаючись у піску, як два божевільні мисливці за скарбами.

Навколо зібралися люди, спостерігаючи за нашою метушнею.

– Знайшли щось цікаве? — пожартував один із відпочиваючих. Зрештою, я відчула холодний метал під своїми пальцями. З полегшенням я підняла обручку і показала його Степану.

– Знайшла!

– Вигукнула я, сяючи від щастя.

Степа, мабуть, у цей момент забув про все на світі.

Він знову став на коліно прямо в піску і сказав: – Будеш моєю дружиною?

Я кивнула, сміючись і плачучи одночасно.

Все було не так, як я уявляла, але цей момент став одним із найбільш пам’ятних у моєму житті.

КІНЕЦЬ.