Чи буду я сильно поганою, якщо обмежу спілкування свекрухи з майбутньою донькою?

Я хочу дозволяти свекрусі бачитися з дитиною лише у мою присутність. Не хочу пускати доньку в гості з ночівлею та на канікули. Зараз поясню чому.

Свекруха все життя пропрацювала вихователькою у дитячому садку. З дітьми вона ласкава близько пів години, після її терпіння вичерпується. Вона дратується не лише коли дитина не слухається, а й із досить безглуздих причин.

Наприклад, якщо дитина робить щось недостатньо швидко, акуратно, не так, як їй хочеться. Своїх дітей, мого чоловіка у тому числі вона час від часу карала фізично, могла вдарити просто у пориві емоцій. Вона досі може дати потиличник будь-якому зі своїх дітей, які вже подорослішали.

Незабаром у нас із чоловіком з’явиться донечка, а свекруха дуже хоче нам з нею допомагати. Свекруха взагалі дуже любить нам допомагати, іноді на благо, іноді не дуже.

Приклад допомоги на благо — дала велику суму грошей, коли ми цього потребували. Приклад заподіяння добра – переставила частину меблів у квартирі та переклала частину речей, поки ми були на роботі (у неї є запасний ключ).

Я боюся, що її буде злити дитячий плач, що дочка не спить, вередує. Я боюся не тільки фізичного насильства, а й того, що вона промиє доньці мозок і виростить невротика, якому в собі все не подобається. Чоловік досі від такого виховання остаточно не відійшов, самооцінка на нулі.

Обговорила свої думки із подругою. Вона вважає, що дітям дуже важливо мати бабусю, перешкоджати спілкуванню не можна. Що це безглуздо — ходити за свекрухою і контролювати кожен її крок, коли вона буде бачитися з онукою.

І що особливо негарно відлучати доньку від свекрухи після того, як вона допомогла нам із грошима кілька років тому.

Як ви вважаєте? І якщо ви встановлювали обмеження спілкування родичів з дитиною, як ви їх реалізовували? Чи вийшло?

Поділіться досвідом, будь ласка.

КІНЕЦЬ.