Як мене втомили на ці свята родичі чоловіка, особливо його пані-маман! Вже 4 місяці вона постійно тягне з іншого міста ношені дівчачі речі у дуже поганому стану онукові. Частина цих речей взагалі невідомо чиї, на молодший шкільний вік. Коли я мамі чоловіка пояснюю, що Микитці ще тільки п’ятий місяць, і ці дівчачі одежки йому ні до чого, Ольга Павлівна каже, що яка різниця, онук не знає, що він не дівчинка. Тягне побиті розмальовані старі іграшки. Одне й те саме – по колу: у мене мало молока, що соска – це погано, про те, що підгузки погано, щеплення робити не можна, дитину треба з народження висаджувати на горщик, тримати в ліжечку

Як мене втомили на ці свята родичі чоловіка, особливо його пані-маман!

Взагалі, якщо почати здалеку, тільки після народження сина я усвідомила, наскільки ненормальна свекруха. Вже 4 місяці вона постійно тягне з іншого міста ношені дівчачі речі у дуже поганому стану онукові. Частина цих речей взагалі невідомо чиї, на молодший шкільний вік.

Коли я мамі чоловіка пояснюю, що Микитці ще тільки п’ятий місяць, і ці дівчачі одежки йому ні до чого, Ольга Павлівна каже, що яка різниця, онук не знає, що він не дівчинка. Також тягне побиті розмальовані старі іграшки.

Я навіть не наважуюся все це чіпати, просто кидаю в пакет і ховаю, але свекруха намагається ще й змусити вдягнути це. Ми досить забезпечена сім’я, незрозуміло, чим вона керується, витворяючи оце, а прохання не возити нам нічого марного просто не реагує.

З якихось оптових баз Ольга Павлівна тягне поганої якості продукти, у яких вже неодноразово заводилися комахи, наприклад, у старих горіхах.

Коли народився у нас Микитка, мама чоловіка вручила нам 50 тисяч гривень на потреби, тому я не можу сказати, що вона жадібна людина. Просто такий у неї спосіб мислення, що на всьому треба заощаджувати, вона й сама так живе – мінімум витрат.

А на ці новорічні свята, які ми провели з ріднею чоловіка, вони всі мене прямо дуже втомили, більше не хочу таких застіль з такими розмовами.

Одне й те саме – по колу: про те, що у мене мало молока, про те, що соска – це погано, про те, що підгузки погано, щеплення робити не можна, дитину треба з народження висаджувати на горщик, тримати в ліжечку, як тільки почне ворушиться.

Обидва сини моєї свекрухи не повзали за віком, бо вона тримала їх у ліжечку і не давала рухатися. Онука з животика назад на спину повертає, щоб не впав, підгузник не поміняє ніколи, несе нам, годувати з пляшечки теж не царське діло. Просто покладе його і мотає іграшкою, навіть залишити їх удвох неможливо. Бабуся називається!

А ще Ольга Павлівна постійно чіпає без дозволу мої речі, хоча прошу нічого не чіпати, перетворює мої продукти в якісь неїстівні страви.

Щораз приїзд мами чоловіка й двох його сестер для мене – те ще випробування, після якого я місяць оговтуюся. Чоловіку я цього разу майже прямо сказала, що його мати мене напружує, але він просить не приймати близько.

Мені самій неприємно говорити все це чоловіку, що його мама не дружить з адекватністю, але в мене іншого вибору не лишається.

Як будувати стосунки з такою свекрухою, щоб вони не були руйнівними? Як з легкістю та гумором переносити всі її поради та заскоки? Навчіть мене будь ласка так робити мудрими порадами.

Джерело