Ми з Тарасом і нашим синочком живемо в Києві. Тут працювали і так познайомилися. Я продала в райцентрі свою однокімнатну квартиру, коханий додав гроші і так ми купили двушку в спокійному районі столиці. Через два роки ми стали батьками чудового синочка, Андрійку зараз пів року.Родина Тараса Його родина – мама, батько, брат з дружиною і 7-річною племінницею живуть у 2-кімнатній квартирі, сплять на дуже старих радянських диванах, завжди голосно розмовляють з самого ранку, входять без стуку. Я там не ночувала ще жодного разу! Свекри пропонують покласти спати Андрійка до тазика, а чоловік брата на підлозі спить. Є там ще квартира прабабусі і прадіда, теж 2-х кімнатна, там такі ж жахливі і меблі, і у прабабусі дах уже не в ту сторону дивиться
Ми з Тарасом і нашим синочком живемо в Києві. Тут працювали і так познайомилися. Я продала в райцентрі свою однокімнатну квартиру, коханий додав гроші і так ми купили двушку в спокійному районі столиці. Через два роки ми стали батьками чудового синочка, Андрійку зараз пів року.
Знаєте, я дуже звикла до міських умов в принципі, а з маленькою дитиною так і взагалі насамперед ціную комфорт. Щоб спати вдома, як звикла дитина. Щоб завжди були ванна, душ, гаряча й холодна вода, вся побутова техніка під рукою. Ми самі влаштували собі таке життя і я його дуже ціную.
Але батьки Тараса живуть в селищі в іншій області, досить далеко. Онука вони поки що не бачили, машини у них нема, приїхати вони не можуть, а я туди не рвуся з маленькою дитиною, та ще й в такі часи, як зараз, довга дорога взагалі велике випробування, хіба знаєш, що може статися? Спілкуємося по відео регулярно – я вважаю, що цього цілком досить поки що.
Але ж ні. Днями чоловік оголосив, що хоче їхати у відпустку до себе на батьківщину на машині зі мною та піврічним сином. Я категорично проти, бо проти, бо це 9 годин дороги, та ще й умови для ночівлі у свекрів можна сказати, відсутні.
Родина Тараса Його родина – мама, батько, брат з дружиною і 7-річною племінницею живуть у 2-кімнатній квартирі, сплять на дуже старих радянських диванах, завжди голосно розмовляють з самого ранку, входять без стуку. Я там не ночувала ще жодного разу!
Уявіть: свекри пропонують покласти спати Андрійка до тазика, а чоловік брата на підлозі спить. Є там ще квартира прабабусі і прадіда, теж 2-х кімнатна, там такі ж жахливі і меблі, і у прабабусі дах уже не в ту сторону дивиться.
Я намагалася все це пояснити Тарасу, але він каже, що дві доби можна потерпіти такі умови і провідати його батьків, аби вони побачили онука. Я просто в розпачі! Як умовити чоловіка знімати готель, а не ночувати натовпом абияк?
Ми забезпечені, я навіть сама готова заплатити, але його мати образиться і родинні стосунки зіпсуються. Свекруха дуже економна людина і не любить, коли витрачають гроші, тому вдома у них все таке старе і рване. Від їхніх продуктів мені іноді стає погано, бо вона закуповується їх на якихось оптових базах, я бачила навіть комах в крупах.
Мені зовсім не хочеться конфлікту ні з чоловіком, ні з нею, але безсонні ночі і маленька дитина – це буде дуже важко. Як умовити чоловіка, які аргументи привезти, як поставити свекруху тактовно, але твердо перед фактом, що ми або не їдемо взагалі, або зупиняємося в готелі?
У Тараса з п’ятниці вже відпустка, і він в суботу планує їхати, а я ну ніяк не можу погодитися на такі умови подорожі і ночівлі! Треба терміново якось цю ситуацію вирішити, але як – я не уявляю.