Нещодавно мій чоловік, з яким ми прожили разом 45 років, підійшов до мене з пропозицією, яка повністю вивела мене з рівноваги. Ми обидва вже на пенсії, і я припускала, що решту наших днів ми проведемо, насолоджуючись спокійним життям у нашому невеликому господарстві.

Але того дня він сказав те, що змусило мене поглянути на наше життя по-новому. “Я думаю, нам варто продати частину господарства і вирушити в кругосвітню подорож”, – заявив він, сидячи за кухонним столом. “Що? Але чому?”

– Запитала я, відчуваючи,

як моє серце прискорено стукає від несподіванки. “Тому що з цього життя ми заберемо тільки спогади та емоції, а не матеріальне багатство. Я хочу, щоб у нас було більше спільних спогадів”, – відповів він, дивлячись мені прямо в очі.

Я була вражена. Ми завжди мріяли про подорожі, але турботи про ферму та сім’ю завжди відсували ці мрії на другий план. “Ти серйозно?

Але це великий крок,” – промовила я, відчуваючи суміш хвилювання та страху перед невідомістю.

“Я ніколи не був такий серйозний,” – посміхнувся він. “Ми обидва не молодшаємо, і якщо ми не зробимо це зараз – то коли?” Після цієї розмови ми багато думали та обговорювали наші плани.

У результаті ми вирішили продати частину господарства та почали планувати нашу пригоду. Ми склали список місць, які завжди хотіли відвідати, та почали вивчати різні культури та мови. Коли ми нарешті вирушили в подорож, кожен день був сповнений нових відкриттів та вражень.

Ми досліджували стародавні міста, насолоджувалися екзотичною кухнею та заводили знайомства у всіх кінцях світу. Це була саме та пригода, яку ми так довго відкладали, і вона принесла нам безцінні спогади, які ми пам’ятатимемо все життя.

КІНЕЦЬ.