У багатьох чоловіків прийнято мати заначку, щоб були особисті гроші, і щоразу не просити і не звітувати дружині. Я не впевнена, але іноді підозрюю, що й мій чоловік має такі заначки, але щоб потай відкладати і собі із зарплати, ніколи не думала.

Коли купувала собі одяг чи взуття, яке чоловік вважав зайвим, завжди говорила меншу ціну, щоб не дратувати його. Якось ми отримали премію на роботі, і подруга запропонувала витратити на себе.

Я сказала, що мені доведеться якось це пояснити чоловікові. «А нічого не треба пояснювати і говорити, скільки заробляєш, треба завжди мати свою заначку», — почула у відповідь.

Вона сказала, що так давно робить. Я з нею погодилася та вирішила робити також.

Якийсь час мені це вдавалося, я купувала собі косметику, про реальну ціну якої чоловік навіть не здогадувався. Різні дрібниці, якось навіть купила собі чоботи, про які давно мріяла, але не могла собі дозволити.

Гроші завжди були розплановані ще до їх отримання і, як чоловік говорив на важливіші речі, ніж чергова пара взуття. Свою покупку я пояснила тим, що купила зі знижкою і мені трохи додала мама.

Я розумію, що це не добре, але не могла відмовитись. Але конфлікт виник несподівано, коли я не втрималася і купила собі нову сумочку.

Чоловік запідозрив, що я йому зраджую, розпочався скандал. Я намагалася пояснити, що немає в мене нікого, крім нього, але він спитав, звідки тоді всі ці подарунки.

І мені довелося зізнатися, вважаючи, що тепер чоловік заспокоїться. Але він дуже образився, що я ховала від нього гроші, та ще й обманювала. Тепер я переймаюся і не знаю, як налагодити стосунки з ним, як повернути довіру.

КІНЕЦЬ.