Весь час, ще зі школи, мій молодший брат дружив із дівчатами, проводив із ними багато часу. Коли хтось із них мав проблеми, вони приходили до Ігоря, і він завжди підтримував і заспокоював їх.

Мені це здавалося дивним, але брат думав інакше. Нещодавно на якійсь виставці він познайомився з дівчиною Лізою, сказав, що, крім дружби, його з нею нічого не пов’язує.

Я намагалася його переконати, що настав час уже з дівчатами знайомитися не для дружби, але він сказав, щоб я не втручалася в його особисте життя. Прийшовши додому з дискотеки, я побачила, що брат пише диплом своїй подружці Лізі, бо «вона не має часу».

Вона пішла на побачення зі своїм хлопцем, щоби з ним помиритися, і їй не до диплома. Він і раніше вирішував усі її проблеми, то їй потрібно меблі зібрати, то допомогти вибрати постільну білизну, то зустріти після тренування, то забрати звідкись… І він кидає усі свої справи та їде.

Ця одностороння дружба триває вже понад рік. Спочатку я думала, що він закоханий, але він нещодавно став зустрічатися з дівчиною, і я подумала, що, нарешті, ця дивна дружба закінчиться, але помилилася.

Він не може зрозуміти, що з його боку це дружба, а з боку Лізи просто споживче ставлення. Але як це пояснити йому?

Я вирішила більше не втручатися він дорослий і нехай робить, як хоче. Але терпець мій урвався, коли він запросив до нас додому свою дівчину, щоб познайомитися ближче, і через деякий час зателефонувала Ліза і сказала, що їй терміново потрібна допомога, вона загубила ключі та не може відкрити двері.

Ігор попросив вибачення, сказав, що ненадовго, і помчав на допомогу. Після цього я не витримала, подзвонила цій нахабниці, і сказала все, що я про це думаю.

Тепер мій брат зі мною не розмовляє, тому що я образила його подругу і втручаюсь у те, що мене не стосується. А я не шкодую про те, що зробила і чекаю, коли він зрозуміє це сам.

КІНЕЦЬ.