Розповім і я свою історію із життя. З Лізою ми почали дружити ще у школі та довіряли одне одному всі секрети. Я ще тоді знала, що моя подруга дуже гарна і де б ми не з’являлися, вона завжди була у центрі уваги.

Коли ми навчалися в інституті, Ліза ніколи не була сама. Я ж ніяк не могла знайти собі хлопця. Напевно, бо скрізь ми були разом і поряд із подругою мене ніхто не помічав.

Але одного разу я познайомилася з хлопцем, поділилася з подругою, але знайомити їх не поспішала. Навіть я собі не хотіла зізнатися, що боялася, що коли він побачить Лізу, то на мене вже не буде і уваги звертати.

Так і сталося. Ліза запропонувала його перевірити, чи він любить мене. Ми зустрілися в кафе, і коли я їх познайомила, то зрозуміла, що його втратила.

Коли вранці він зателефонував, я зраділа, думала, що помилилась. Але він вибачився та попросив телефон моєї подруги. Потім Ліза розповідала, що зустрілася з ним, щоби помститися за мене.

Спеціально обрала дорогий ресторан і замовляла все, що хотіла, щоб потім насолодитися тим, що він не зміг заплатити. Після цього Ліза більше не бачила, а я намагалася не бачитися з нею.

Працювали ми з нею в різних районах, і я завжди посилалася на брак часу і вона, напевно, зрозуміла, тому більше не дзвонила. Коли я виходила заміж, то на весілля її довелося запросити.

Вона весь вечір фліртувала з моїм майбутнім чоловіком, чим зіпсувала свято. Коли я їй сказала про це, то почула у відповідь: «Хіба я винна, що красивіша за тебе»?

Ми посварилися остаточно та перестали спілкуватися. Але одного разу я прийшла додому на обід, чого ніколи не робила, і не змогла відчинити двері.

Поки я робила спробу знову, двері відчинив чоловік, який мав бути на роботі. Я навіть не встигла нічого спитати, як із нашої спальні вийшла Ліза. Такого приниження я ніколи більше не відчувала.

Того ж дня я зібрала речі чоловіка та виставила за двері. Я не знаю, чи разом вони зараз або подруга в черговий раз хотіла довести мені, або швидше за все собі, що вона краща. Тому що впевнені у собі люди так не роблять.

КІНЕЦЬ.