Всі співробітники нашого офісу чекали на великі зміни. Ходили чутки, що до нашого відділу має влаштуватися племінниця начальника.

Всі хлопці метушилися і вже обмірковували план, як завоювати серце цієї дівчини, щоб у майбутньому здобути хорошу посаду. І ось вона з’явилася!

І розпочалася велика гра. Мені вона теж дуже подобалася, але я завжди помічав, що вона якась втомлена. Шанувальників у неї поменшало, коли з’ясувалося, що вона має доньку 10 років.

Як би там не було, вона мені так сильно сподобалася, що одного разу я набрався сміливості запросити до парку погуляти. Коли вона запитала, в якій компанії ми підемо гуляти, я сказав, щоб вона обов’язково взяла з собою доньку.

Ми пішли гуляти до парку, і я там познайомився з її дочкою. Ми з нею одразу ж потоваришували. У нас виявилося дуже багато спільного.

Дівчинка явно покохала мене одразу, і я її теж. Незабаром ми почали офіційно зустрічатись. За кілька місяців пішли до РАГСу – і стали жити разом. Моєму щастю не було межі.

Я дивився на неї і не вірив, що вона моя. Взаємини у мене з її дочкою були просто чудовими, хоча вона іноді зустрічалася з рідним батьком.

Але раптом усе змінилося . У мене виявили невиліковну хворобу. Я готувався поїхати на лікування до Ізраїлю. Дядько дружини, мій начальник, нам дуже допоміг. Ми всі додали свої заощадження – і я поїхав на лікування.

Якось до мене з візитом прийшла донька і принесла мені великі гроші. Ми з дружиною спершу не розуміли, звідки у неї така велика сума.

Як виявилося, вона організувала цілий збір в інтернеті, щоб урятувати мені життя. Я не можу описати те, що відчув тоді; я просто розплакався.

Я її завжди дуже любив, але не думав, що вона мене теж кохає – як рідного батька. У нас ще попереду довгий і складний шлях відновлення, але я впевнений, що ми впораємося – ми ж разом.

КІНЕЦЬ.