Я перебуваю у скрутному становищі і потребую поради.

Виховувала мене переважно бабуся, з матір’ю у мене були далекі стосунки, вона поїхала, коли я була маленькою, на пошуки батька.

Мама зрідка відвідувала мене, але переважно жила далеко, не вкладаючись у моє виховання.

Якось вона повернулася вагітною із Закарпаття, попросила мою бабусю продати квартиру для її нової родини та поїхала, коли бабуся відмовилася.

Ми втратили зв’язок, і пізніше я дізналася, що вона має ще одного сина.

Минули роки, я доглядала хвору бабусю до останніх днів її життя.

Вона померла раптово, не склавши заповіту.

Під час похорону бабусі спливла моя мама і заявила, що переїде до бабусиної квартири разом із сином, вважаючи це своїм правом, бо вона єдина дочка бабусі.

Мама сказала, що мені виділять кімнату.

Я засмутилася, тому що багато років доглядала бабусю в цьому будинку, поки мами не було.

Наші родичі стали на її бік, сказавши, що це і її дім теж.

Однак ми з бабусею завжди хотіли, щоб квартира була моєю.

Тепер я у складній ситуіції: чи можу я на законних підставах претендувати на квартиру, яка завжди була моїм будинком, а не маминим?

КІНЕЦЬ.