Моя рідна сестра прийшла до мене на день народження, і подарувала мені всього 500 гривень. Я була вражена, не повірила просто, адже вона з Іспанії приїхала, і точно гроші привезла, шкода лише, що вона не повважала за потрібне щось трохи більше в конверт поставити
У мене є рідна сестра Лариса, ми з нею вже люди далеко не молоді, мені 65 років, сестрі 63. То ж на свій ювілей я вирішила її запросити до себе в гості, хоча особливо свята я не влаштовувала, але думаю, посидимо собі в тісному сімейному колі. Ми ж з нею останні 15 років дуже рідко бачимося, адже вона в Іспанії на заробітках.
А зараз Лариса якраз у відпустку приїхала додому, то ж прийшла до мене на день народження, і подарувала мені всього 500 гривень. Я була вражена, не повірила просто, адже вона з Іспанії приїхала, і точно гроші привезла, але не повважала за потрібне щось трохи більше в конверт поставити.
Ну що таке зараз 500 гривень? Це ж нічого! Лариса сама за столом почала цю тему, що зараз все так дорого, що вона в продуктовий магазин пішла, тисячу гривень там залишила, а нічого не купила. Тобто, вона і сама розуміє, яка зараз цінність 500 гривень.
Ми з чоловіком сподівалися, якщо чесно, що сестра-заробітчанка на ювілей мені хоча б 100 євро подарує, я вже навіть знала, куди їх витрачу, нам треба новий котел купити, ми якісь гроші вже підскладали, і якраз 100 євро нам не вистачало.
Але коли я заглянула у конверт, то була неприємно вражена, бо побачила там всього 500 гривень, це ж виходить трохи більше 10 євро. Ну не соромно їй? Я б на її місці так ніколи не зробила! Та я на стіл витратила майже 5 тисяч гривень.
Засмутилася я так, що словами не передати. Але що робити, сестра стала додому збиратися, а я кажу їй, щоб позичила мені 100 євро, бо мені на новий котел не вистачає. Думаю, нехай хоч так.
Але Лариса мені відмовила, сказала, що зайвих грошей у неї немає, бо вона приїхала, і квартиру собі хоче купити, боїться, що їй самій не вистачить.
Я вже нічого їй не говорила, бо що тут скажеш? Жадібна у мене сестра. Та вона за всі роки, поки вона там в Іспанії, жодного разу мені якогось смаколика не передала, не те, щоб грошима допомогти. А я їй не чужа, все ж сестра рідна, і нас лише двоє залишилося рідних.
Після цього випадку в мене пропало будь-яке бажання спілкуватися з нею, а навіщо, якщо вона мене не поважає зовсім? Ну хіба я не права?