Із Михайлом ми разом працювали, там і познайомились. Зі своїм хлопцем я нещодавно розлучилася, але проблема була в тому, що Міша мав сім’ю. Хоча вони не були розписані з дружиною, жили в цивільному шлюбі, але мали спільну дитину.

Він розповідав сумну історію свого життя, з якого випливало, що з дружиною у нього натягнуті стосунки і живуть разом лише через сина. Тому він і не поспішає офіційно оформляти стосунки.

Наші зустрічі тривали вже близько року, коли Михайло вирішив нарешті розлучитися зі своєю громадянською дружиною. А вона, забравши дитину, пішла від нього.

І незабаром я переїхала до нього за умови, що ми офіційно оформимо наші стосунки. Він погодився, але попросив трохи зачекати.

Я вирішила змінити обстановку у його квартирі, де давно вже потрібно було навести лад. Або дружина в нього була не господиня, або вона знала, що мешкає тут тимчасово, але довелося мені братися за справу.

Я зробила ремонт, поміняла меблі та думала, що тепер уже нам ніщо не заважає влаштувати весілля. Але Михайло чомусь постійно знаходив усілякі відмовки та тягнув час.

На моє запитання відповідав: Куди нам поспішати? Тобі, що погано зі мною?

І в якийсь момент я зрозуміла, що так триватиме довго, і ми вперше серйозно посварилися. Я вирішила на деякий час переїхати до батьків, щоб Мишко зрозумів, чи я йому потрібна. Чекала, що він хоч подзвонить і вибачиться.

Але я не могла повірити, що за час моєї відсутності він помирився зі своєю колишньою дружиною і вона знову живе в нього. Мені було дуже прикро.

Що вона прийшла на все готове, що я зробила у квартирі. Я звільнилася з роботи, щоб ніколи більше не зустрічатися з ним і спробувати забути завдану мені образу.

Але іноді думаю, що може це і на краще, бо Михайло з тих чоловіків, які бояться брати відповідальність за сім’ю.

КІНЕЦЬ.