На жаль, щось в нашій сім’ї у нас не заладилося зовсім останнім часом, зараз у нас з чоловіком серйозні фінансові труднощі зараз. Вірніше, труднощі були подібні завжди, просто зараз вони значно погіршилися, на жаль.

Думаю, багато хто з вас мене дуже добре зрозуміють. У наш час це досить таки поширена ситуація. Так ось, коли ситуація у нас вже стала зовсім важкою, я вирішила звернутися до батьків свого чоловіка Степана.

Вся справа в тому, що мій чоловік давно не спілкується зі своїми рідними батьками. Ще давно вони посперечалися серйозно, і чоловік припинив будь-які контакти з свекрами. Більш того, Степан, заборонив і нам з дітьми розмовляти і бачитися з ними.

Тому ось уже кілька років ми не спілкуємося і не зустрічаємося разом, як колись. Вірніше, Степан мій так вважає. Але, насправді, я частенько телефоную своїм свекрам, просто роблю це потайки, а іноді, навіть забігаю в гості на якийсь час, коли Степан про це не знає.

Розумієте, мені просто дуже шкода їх. У мене зі свекрами постійно були гарні стосунки, онуків своїх вони теж дуже люблять, та й до мене батьки чоловіка ставляться по-людськи.

Але після тієї суперечки з сином вони позбавлені будь-якого спілкування з рідними їм людьми. А вони так цього хочуть, я дуже розумію їх! Знаю, що мої свекор та свекруха намагалися примиритися з Степаном вже не один раз, але він залишився непохитний, я сама його не розумію.

Невже не можна вибачити тата з мамою, вони вже не молоді? Дорогоцінний час може бути втрачено. Батьків може не стати, а він лише тоді зрозуміє, що був не правий.

Якщо щиро говорити, то їх суперечка здається мені дріб’язковою зовсім – свого часу батьки не дали синові грошей, щоб він відкрив свою власну справу, яку він хотів відкрити багато років тому, завжди мріяв про це.

Так ось, свекри вважали цю затію зовсім поганою ідеєю, програшною простіше кажучи. Але мій чоловік не зміг спокійно прийняти їх відмову, і перестав спілкуватися з ними відразу ж. Я думаю, що давно вже пора забути про ту ситуацію, не така вона вже й важлива, адже батько й мати Степана, якщо чесно, ні в чому не винні, але мій чоловік не хоче ніяк поступатися. Ось так і живемо.

А коли з грошима стало зовсім проблематично у нас, я попросила в борг у батьків свого чоловіка, таке рішення я прийняла сама. Я знала, що вони з радістю допоможуть нам, адже щиро усією душею бажають нам лише добра.

Мій чоловік довго не наважувався позичати у них. Знаєте, чоловіча гордість не дозволяла йому звернутися до своїх батьків, бо вони йому колись відмовили, коли він просив їх про допомогу!

Природно, я не сказала, що гроші нам дали його батьки. Я сказала неправду, що взяла чималий борг у подруги, і чоловік таки повірив мені відразу ж. Але, через деякий час весь мій задум розкрився.

Справа в тому, що Степан випадково зустрівся з тієї самої знайомою і дізнався всю правду, яку я приховувала від нього. Ви навіть не уявляєте, який він був розлючений через це. Степан сказав, що я не мала права брати в борг у його батьків, без його згоди на те, він дуже образився й на мене, що я навіть не порадилася з ним, не попередила його про те, що збираюся робити.

Просто чоловік заборонив мені спілкуватися з ними, а я порушила цю заборону, то тепер він не може мені довіряти. Більш того, Степан вважав, що саме вони винні в наших фінансових проблемах. Адже їх відмова позичити йому гроші, свого часу, не дала нам можливість почати свій бізнес. І тепер ми маємо проблеми з грошима. Ось так!

Я не погоджуюся з чоловіком, намагалася все пояснити Степанові, заспокоїти його, що тут нічого поганого немає. Але все марно! Чоловік навіть слухати мене не захотів! Сказав, що я повинна сьогодні ж повернути батькам все до копійки, що взяла у них.

Більше того, якщо я продовжу спілкування зі свекрухою та свекром, то чоловік відразу розлучиться зі мною, як тільки дізнається про це, адже вважає, що вони його зрадили.

Ви тільки уявіть собі! Невже через якісь особисті образи Степан згоден розлучитися зі мною?

Як таке взагалі може бути? Що мені робити? Як налагодити відносини між чоловіком і батьками його?

Моя мама мені сказала, щоб я не слухала Степана, адже мої свекри хороші люди і я, перш за все маю бути людиною і по відношенню до них. Чому я маю робити так, як каже Степан? Чому маю відвертатися від його батьків, коли вони нічого поганого не зробили ні йому, ні мені? А чоловік, якщо кохає мене і любить дітей, то завжди буде поряд з нами і ніколи нас не залишить.

Але я не знаю, як правильно вчинити. А якщо він виконає свою обіцянку і зруйнується наша сім’я, ми розлучимося тоді. Як правильно вчинити мені?

Джерело