Нещодавно я зрозуміла одну просту істину – перед тим як вийти заміж і будувати свої відносини, необхідно спочатку все обговорити на березі. Починаючи від того, хто оплачуватиме комунальні послуги, і закінчуючи тим, хто викидатиме сміття. На жаль, мене цьому ніхто не навчив – інститут шлюбу зараз і тоді – різні планети. Тому я розхльобувала проблеми свого шлюбу, як уміла.

Проаналізувавши все своє сімейне життя, я раптом усвідомила, що ми з чоловіком непогано тримаємось на  термінів 15 років спільного проживання. У людей і гірше буває. Однак, незважаючи на цілком непогані успіхи в наших відносинах, ми все одно примудрялися посваритися і пограти в мовчанку.

А всьому виною був якийсь безглуздий кран. Так, побут і господарство можуть похитнути ваш шлюб, якщо ви не були заздалегідь до цього готові. А я не була готова. Та й чоловік також.

Чоловік мій не найгірший на цьому світі, але щоб змусити його хоч щось зробити – треба запастися сталевими нервами та неймовірним терпінням.

Минулого разу, коли я попросила його просто вкрутити лампочку у ванній кімнаті, він виконав моє прохання тільки через місяць. І лише тоді, коли я влаштувала неприємний скандал.

Декілька тижнів тому я виявила, що у нас на кухні потік кран. Це було не дивно, адже він старий і давно відслужив своє. Я й сама вже думала його змінити, а тут все одно до одного склалося. Я пішла до магазину сантехніки, обрала новенький гарний кран, купила.

Принесла додому і попросила чоловіка поміняти старий на новий. Він, як завжди, кивнув, але до діла братися не збирався. Це було очікувано. А тому я вже морально підготувала себе до того, що проситиму цього диванного експерта змінити сантехніку. Але ось пройшов місяць з того часу, як я звернулася за допомогою до чоловіка, а він усе так нічого і не зробив.

Я нагадала йому про своє прохання, він знову кивнув головою. Але кран встановлений все одно не був. Тоді я заявила: “Не поставиш новий кран – їжі від мене не отримаєш!”. Він не сприйняв це всерйоз і лише рукою махнув. Ну, я подумала, не хочеш по-доброму – буде  по-поганому. З того моменту я не торкнулася жодної каструлі, не зварила жодного борщу і в принципі не готувала жодної їжі.

Звичайно, я готувала, але так, небагато, тільки собі на один раз поїсти. Чоловік, помітивши, що холодильник порожній, запитав, де всі продукти і чому немає бодай супу із хлібом. Я нагадала йому про зламаний кран.

Він почав обурюватись, критикувати, яка я дружина жахлива. А я йому відповіла: “Який чоловік, така я йому і дружина!”. Це його обурило, але він промовчав.

Близько тижня він харчувався чим попало. То локшину собі швидкого приготування заварить, то каші якісь. Загалом, не їжа, а нісенітниця. Мабуть, його це так замучило, що він здався.

Загалом мій кардинальний спосіб спрацював. Не витримавши голодування і заскучивши за нормальною їжею, чоловік підійшов і сказав, що полагодить кран, якщо я приготую пюрешечку з м’ясом. Я погодилась на такі умови.

У результаті всього через годину у нас на кухні був новий кран та бажана вечеря. Приготувала смачний обід, чоловік із задоволенням поїв.

Однак на цьому все не скінчилося. Тому що новий кран із якоїсь незрозумілої причини потік. Я знову звернулася до чоловіка, повідомила проблему. Він тут же встав з дивана зі словами: «Добре, зараз подивлюся в чому справа, а то знову нормальної їжі позбавиш». Ось такий ефект!

Я була рада, що несподівано знайшла для себе реально дієвий метод. У будинку нарешті з’явився господар, котрий тримав своє слово! Знову він щось там підкручував. Провозився півгодини. А я вирішила, якщо вже така справа, то побалую чоловіка ще й борщем наваристим.

Приготувала, налила в тарілку, хлібця поклала, сала та принесла йому. Він був дуже здивований, але подякував. Я бачила, як йому було приємно. Виявляється, не так уже й важко робити щось добре одне одному.

КІНЕЦЬ.