З того часу, як я пам’ятаю себе, Ксенія завжди була поруч. Вона була не просто найкращою подругою моєї мами, але і як друга мама для мене.

Мама завжди довіряла їй, і я також. Але після того, як мама пішла з життя через тяжку хворобу, все змінилося…

Мама залишила мені невелику спадщину – квартиру та деякі заощадження, які мали допомогти мені в майбутньому. Ксенія, здавалося, була моєю опорою у ті важкі дні.

Але невдовзі я зрозуміла, що її турбота була лише маскою.

“Тобі потрібно підписати деякі документи,

щоб отримати майно твоєї мами на своє ім’я ,” – сказала вона мені одного разу, простягаючи купу паперів. Я бездумно переглянула їх, все ще оплакуючи маму.

“Дякую, Ксенія, що допомагаєш,” – сказала я, підписуючи документи, не підозрюючи обману.

Однак через кілька місяців, коли я почала розбиратися з фінансами, то виявила, що вся спадщина мами перейшла до Ксенії. Виявилося, що документи були угодою про передачу їй прав власності.

“Ксенія, як ти могла це зробити?” – Запитала я її, коли зрозуміла обман.

“Ти ще занадто молода, щоб керувати таким майном. Я зробила це, думаючи про твоє благополуччя,” – виправдовувалася вона, але її слова звучали фальшиво. Я почувала себе зрадженою

та самотньою. Людина, якій я довіряла, обдурила мене в найважчий момент мого життя. Але я вирішила боротись. Я звернулася до адвоката, щоб повернути те, що по праву належало мені – і в мене вийшло, хоч і насилу.

Цей досвід навчив мене бути більш обережною та незалежною. Я зрозуміла, що в житті важливо не лише вміти довіряти, а й захищати себе.

Завдяки цій зраді я стала сильнішою та мудрішою.

КІНЕЦЬ.