Соня, яка у свої 58 років виглядала набагато молодше, відчайдушно мріяла про спокійний відпочинок на пенсії.

Вона планувала читати, спати та насолоджуватися лікуванням далеко від рутинних обов’язків.

Проте її дочка Ганна мала інші плани. Ганна намагалася вмовити маму взяти з собою на море онука – Влада, обіцяючи, що хлопчик добре поводитиметься.

Соня неодноразово пояснювала, що їй треба відпочити, що готель не підходить для дітей, але Ганна була невблаганна і пішла зі сльозами на очах,

коли мати вкотре відмовила. Соня була у розлученні вже 10 років, але не була готова змиритися з тим, що на пенсії їй доведеться в’язати шкарпетки.

Вона вела активне життя, не втрачаючи надії знову знайти кохання.

Відносини з дочками складалися по-різному: якщо старша була самостійною, то молодша Ганна часто спиралася на мамину підтримку з сином Владом.

Після чергового прохання Ганни, Соня довірилася старшій дочці, яка підтримала рішення матері відпочити.

Ганна продовжувала звинувачувати матір у відсутності турботи про онука, але Соня стояла на своєму, відчуваючи розрив між власними потребами та сімейними обов’язками. Жінка часто запитувала себе: де проходить грань між егоїзмом і турботою про себе?

КІНЕЦЬ.