Знову ледь пережила вихідні, бо були батьки чоловіка в гостях. Завалили, як завше, без запрошення й попередження. Ну хто так робить в наш час мобільності? Правильно – матінка й батечко мого чоловіка Ігоря. От видихую сьогодні на роботі і весь час думаю: чи маю я терпіти батьків чоловіка? Має свекруха ключ від нашої квартири. Квартира свого часу придбана мною з чоловіком на двох, у нас в кожного у власності половина житлової площі
Знову ледь пережила вихідні, бо були батьки чоловіка в гостях. Завалили, як завше, без запрошення й попередження. Ну хто так робить в наш час мобільності?
Правильно – матінка й батечко мого чоловіка Ігоря. От видихую сьогодні на роботі і весь час думаю: чи маю я терпіти батьків чоловіка?
Та розповім про себе і свою історію трохи детальніше. Ми у шлюбі з Ігорем 9 років, його батьки живуть в іншому місті, але часто приїжджають до нас у гості. Ніколи не запитують при цьому, чи зручно це нам. а часто навіть взагалі не попереджають, бо має свекруха ключ від нашої квартири.
Квартира свого часу придбана мною з чоловіком на двох, у нас в кожного у власності половина житлової площі.
Те, що свекри ось так нахабно завалюють – ще пів біди. Мені дуже не влаштовує і напружує інше. Вся справа в тому, що в нашій оселі вони почуваються тут як удома, не питають нічого. Найчастіше псують багато речей, випадково, начебто, але регулярність завидна, не перебільшую.
То дверну ручку зламають, то чайник, то посуд зіпсують, то щось не на дошці, на столі різатимуть з продуктів, і стіл чи скатертину зіпсують і багато іншого.
Мама чоловіка готує сама, причому з кухні її й не вигнати. Після цих готувань можна сміливо купувати новий посуд. І клінінг мені професійний потім завжди викликати доводиться.
Я намагалася делікатно сказати якось свекрусі, що спеціально купила кашу в пакеті, щоб не заморочуватися з миттям каструлі, що в пакеті каша розсипчаста і смачна. Але у відповідь: “А я люблю кашу розварену”.
Далі я говорю про те, що псується каструля і довелося вже не одну замінити, на що у відповідь – мовчання і далі вона всім виглядом показує, що не має наміру більше говорити зі мною.
Коли я попросила батька чоловіка не розкидати гвоздики по всій квартирі, бо дитина може поранитися або собака проковтнути, відповідь була: “це не я”. Хоча він чогось вирішив у цей день перебрати інструменти чоловіка і не прибрав за собою.
Таких прикладів багато. В цілому я добре до них ставлюся, але я ж не залізна і вже просто не витримую! А коли я говорю те, що мені не подобається, що в моєму домі вони мають дотримуватися моїх правил – вони ігнорують мене. Як мені бути? Як поводитися, щоб все це припинилося?
Вони просто руйнують мою родину, а я нічого вдіяти не можу. Дуже прошу поради!