Так, маю трикімнатну квартиру. Але мені простіше дати їм грошей на оренду, ніж щодня постійно бачити, як невістка крутить сином. Тому раз на тиждень ми збиралися на обід у кафе з сином і невісткою, оце і все, на що я була готова

Допоможіть, будь ласка, слушною порадою! На мене образився син Максим. Сказав так: “Мамо, я люблю тебе, але ти черства й бездушна людина. Ти ж бачиш, як мені і Ірі потрібна зараз твоя допомога? До кого нам ще простягти руки, як не до тебе? Чого уперлася?”

А невістка хижо очима в мій бік поблискує і мовчить. Чула моя душа, що невістка – ще та “ягідка”. І не помилилась.

Мій Максик ріс мрійливим, чутливим. І закохався у цю вертихвістку по вуха. І одразу покликав її під вінець. Я добре бачила, що то була за паняночка. Такі вгризуться в чоловіка і не відпустять, доки все не вижмуть. Але що я могла сказати синові? Кохання ж. Та він мене й слухати не хотів. І я змирилася, відступила убік, щоб не заважати щастю сина.

Але свої умови одразу оголосила молодим ще до весілля. Жити ми будемо окремо. Так, маю трикімнатну квартиру. Але мені простіше дати їм грошей на оренду, ніж щодня постійно бачити, як невістка крутить сином. Адже я мама і не втримаюся – висловлю все, стану на захист своєї дитини.

А кому це треба? Жити під одним дахом і дивитися з-під лоба один на одного? Тому раз на тиждень ми збиралися на обід у кафе з сином і невісткою, оце і все, на що я була готова.

Щоправда, життя розпорядилося по-іншому. Народили мені трьох онуків. Яке тут орендоване житло, грошей потрібна бездонна торба. Я не встигла й оком моргнути, а молода сім’я вже облаштовувала кімнату для себе та дитячу в моїй квартирі. Так і зажили ми всі разом.

П’ять років минули. Я намагалася тікати зі свого власного будинку якомога частіше. Пройшла купу курсів, підтягнула німецьку, почала вивчати французьку. Ходжу на йогу, фітнес і в басейн. Аби додому з роботи повертатися пізніше.

Ірина підім’яла під себе сина і відчула себе полновластною господинею в моєму будинку. А Максим крутився, як білка у колесі, влаштувався на другу роботу. Я підкидала грошей і намагалася особливо не втручатися у виховання малюків.

Але хоч щоб я не робила – все Ірині не те й не так: «Мамо, йдіть відпочивайте, ми знаємо, як краще». Ще й Максим підтакував, ні слова їй проти не міг сказати. Матріархат повний! Просила я у Господа терпіння щодня.

А тут обидва так змінилися – в одну мить! Стали шовкові, милі та люб’язні. Матусю те, матусю се. Я відчула щось недобре. Щось було так. Ну й от й запросили мене до кафе на серйозну розмову. І приголомшили новиною.

Виявилося, син із Мариною знову готуються стати батьками. Вони не планували, але так вийшло. Чи навмисне замовчали, щоб мене не лякати. Чи то невістка сама нічого до п’ятого місяця не підозрювала. Ну, набрала кілька кілограмів, буває.

І ось що вони вигадали. Давай, мовляв, мамо, розмінюємо твоє житло. Син працює віддалено, невістка з дітьми. Жити можуть будь-де. Вони навіть і будиночок уже підшукали у передмісті столиці. Показали фото, а там справжній палац на два поверхи.

Нічого не скажеш, добрий вибір для великої родини. Все добре, крім ціни. Цей особняк коштував майже як дві третини моєї квартири. У кращому разі я можу розраховувати лише на одну. Цей варіант мені одразу не сподобався, але я промовчала. Я звикла жити у просторому приміщенні, не люблю тісноту.

Взяла час на роздуми. Хоча спершу так і хотілося сказати категоричне «ні». Звісно ж, через невістку. Я таких ірочок побачила за своє життя чимало. Бачу, що син від неї в захваті досі. Але також чудово помічаю, що криється за її «зайчиками» та «котиками».

Ця амбітна красуня дозволяє Максиму себе любити, але сама мріє про столичне життя. Син працює за трьох, та й цього Ірині мало. Треба купувати нову більшу машину, треба віддавати дітей не до звичайної школи, а до елітної. Чоловік сплачує їй салони краси, фітнес. Щомісяця – нова сукня.

А сама невістка працює, хоча вже два роки, як вийшла з декрету. Має свій «бізнес»: продає в Інтернеті старі дитячі речі. Заради бога, але ж час уже й на нормальну роботу повертатися! Та ось ще одного онука скоро принесе в пелені.

Я свято вірю в те, що одного разу син прозріє і знайде собі гідну жінку. Яка його по-справжньому любитиме і поважатиме, а не користуватиметься його добротою. Ось для такої родини я без зайвих слів віддала б свою квартиру. Тому що Ірка точно забере собі будинок при розлученні. Я впевнена в цьому на всі сто.

Пішла я за порадою до сестри та колишнього чоловіка. Ті в один голос запевнили, що я накручую себе і розміняти квартиру треба було ще давно. Я й сама хочу добра своїй єдиній дитині, але не дає мені спокою дружина сина.

Зібралася і відмовила Максиму. Знайомий рієлтор підкинув простіший варіант будиночка. Не новий, але всі зручності для життя є. Я скинула посилання на дім сину у месенджер, коли була на роботі. А вдома мене чекав конфлікт.

Син образився. Вибрала мама найгірший варіант, пожаліла грошей на дітей і онуків. Чорна людина! Як мені не соромно і так далі.

А Ірина ні слова не промовила, свята простота. Видно, що Максима накрутила перед моїм приходом, а тепер його руками попіл загрібає.

Тепер я ворог номер один, а найприкріше, що синові не поясниш свою точку зору. Він мене й слухати не хоче. Не знаю, як мені вчинити? Допоможіть, будь ласка, слушною порадою! Я взагалі дуже хочу жити від них окремо!

Джерело