Олеся йшла по селу з гордо піднятою головою, а ще, під ручку з своїм італійцем Роберто, якого вперше привезла додому. Після такої її переможної ходи центром села, всі тільки про неї і говорили. Її колишній чоловік Василь аж з автобуса швидше на дві зупинки вийшов, щоб не чути цих пересудів.

– Та вона, безсоромна, як не про чоловіка, то хоч би про дітей своїх подумала, ганьбить їх отак, – говорила одна жіночка іншій.

– Правильно зробила, – відповіла та. – Василь сам винен, а діти вже дорослі, переживуть, – захищала інша жінка Олесю.

А Олесі було байдуже, вона приїхала додому, і привезла італійця, з яким в Італії живе. Роберто знав, що вдома у неї є чоловік, тому для нього це сюрпризом не стало.

Олеся з Василем прожили 20 років, трійко дітей народили і до пуття довели. Все у них було добре, поки не дізналася Олеся, що чоловік їй зраджує. В селі такі новини швидко поширюються, а ласі на плітки жіночки їх активно обговорюють, перемиваючи кісточки і невірному чоловікові, і зрадженій дружині.

Та якби хоч кращу за неї знайшов, вона б його, може, і зрозуміла. Але ж він став заходити до Любки, у якої четверо дітей від різних чоловіків. Василь, щоправда, виправдовувався як міг, казав, що все це неправда, але Любка, коли Олеся пішла до неї, сама все підтвердила.

Не витримала тоді Олеся всього цього, образливо їй було так, що словами не передати. Ну чого не вистачало її Василю, що він отак просто до іншої пішов? Зібрала свої валізи, і вирішила їхати в Італію, на заробітки. З Василем вона розлучитися хотіла, але він сказав, що згоди своєї на розлучення не дасть, і з хати не піде.

У Олесі часу не було на те, щоб документи про розлучення оформляти, от вона і поїхала наче як заміжня жінка, а насправді для себе вирішила, що свого Василя вона ніколи не пробачить.

Уже 18 років вона на чужині. За цей час вона всіх трьох своїх дітей житлом забезпечила – старшій доньці і сину купила по однокімнатній квартирі, а молодшу доньку вдома залишила, і будинок для неї гарненько відбудувала, не зважаючи на те, що там і досі живе її чоловік Василь. Він, до речі, відразу як Олеся поїхала, кинув свою Любку, але вже пізно було.

З хати Василь іти не хотів, бо вважав себе господарем, він ще сподівався, що дружина пробачить його, і вони старість разом проведуть в тих хоромах, які Олеся і пристарала.

А Олеся на це особливо не зважала, живе собі Василь біля доньки, допомагає їй, і добре. В Італії у неї закохався італієць, вона спочатку йому відмовляла, бо не за цим приїхала, але потім зрозуміла, що Роберто таки хороша людина, і вирішила для себе – а чому б і ні? Вона ж лише формально дружина Василя, тільки через те, що він сам не захотів документи про розлучення підписати.

Стала Олеся жити в Італії з Роберто, він до неї дуже добре ставився, і був не проти, щоб вона дітям своїм допомагала.

Додому у відпустку Олеся приїжджала рідко, і завжди сама, а цього разу Роберто з нею захотів їхати. І вона наважилася, привезла італійця в село, чим спровокувала нову хвилю пліток і пересудів. З Роберто своїм вони в хаті стали жити, де і Василь мешкав. Він з сорому до мами своєї старенької в інший кінець села переїхав.

Донька з зятем теж не дуже були раді бачити таких гостей у себе вдома. Діти стали хором картати маму, що та вирішила їх осоромити на все село. А Олеся лише тихо їх запитала, чи не соромно їм було всі ці 18 років за її гроші жити?

І люди, і чоловік, і діти – нехай собі що хочуть, те й говорять, а вона давно вирішила – що життя у неї одне, і що вона його проживе так, як сама того захоче.

Джерело