Кілька років тому я познайомилася в інтернеті з Гошею – приємним зовні чоловіком в окулярах, з невеликим пузиком та безмежним інтелектом в очах. Саме такого, про яке мріяла!

Я тоді твердо вирішила знайти собі чоловіка і почала думати про те, яким він має бути. Багатим та сильним? Непогано, але не те – такі мужики занадто пихаті і нахабні, часто зраджують

Простий роботяга без освіти, але з щомісячним авансом? Можна, такі хлопці мають свої плюси – працьовиті, стабільні, топлять за сімейні цінності, все до копійки приносять у будинок.

Щоправда, при цьому частенько спиваються та й про що мені, дівчині з майже захищеною кандидатською дисертацією з історії, говорити з умовним слюсарем? Повз.

У результаті дійшла висновку, що мені ідеально підійде ботан на кшталт якогось програміста, фізика-заучки або літератора. Звідси, власне, і склався образ – хлопець із пузом та в окулярах. Бажано у светрі для завершення картини.

Гоша виявився саме таким. Розповів про свій літературний проєкт, дав прочитати кілька сторінок нового фантастичного твору, чим навів мене в естетичний екстаз.

Довелося переступити через себе – сама запросила його на побачення. Адже я все-таки дівчинка, не повинна проявляти ініціативу. Хлопець своєю відповіддю зачарував остаточно: «ні, я поки що не готовий, нам потрібно краще пізнати одне одного».

Тільки через місяць Гоша, в якого я заочно закохалася і вийшла заміж, дозрів-таки до побачення. Домовилися зустрітися в одному із міських кафе, призначили час. Ох, вперше зі студентських років я пурхала на крилах!

Приїхала, сіла за стіл. Чекаю. Раптом до мене підсіла старенька жінка з серйозними очима, які, здавалося, пронизують душу наскрізь. Подумала було, що це якась міська божевільна, і вирішила вже послати її кудись подалі, але раптом бабуся заговорила.

– Ви, мабуть, Юлька?

– Юлька, вона сама. А ви, вибачте…? – у повному шоці я дивилася на співрозмовницю і розуміла, що вона зі мною знайома.

– Що ви тут робите?

– Чоловіка чекаю. Чому це вас так цікавить?

– Гошу?

Тут до мене почало доходити. Справа в тому, що мій потенційний кавалер у листуванні обмовився про свою маму. Я запитала, хто його батьки, а він відповів, що батька немає, а мама дуже розумна, але владна жінка, яка контролює кожен його крок.

І все більше про батька ні слова. Точно – ця та сама мама і є. Вечір переставав бути важким.

– Так, Гошу. А ви хто? Так і не відповіли.

– Мене звуть Маргарита Семенівна, – ім’я і по-батькові бабуся вимовила чітко, наголошуючи на деяких літерах, ніби намагаючись, щоб я все добре запам’ятала. – Я його мама.

– З вами про зустріч я, на жаль, не домовлялася.

– Ну і що? Ви хочете познайомитися з моїм сином. Добре, я не проти. Але спершу доведеться познайомитися зі мною.

Я розгублено озирнулася на всі боки і за одним із сусідніх столиків побачила мого лицаря. Не на білому коні, але із бойовою мамою. Ледве стримала сміх і дивилася на Семенівну, вичікуючи, коли та продовжить промову.

– І що ви, Юлька, мовчите? Розкажіть про себе – де працюєте, чого бажаєте від життя. Чим вам зрештою так сподобався мій синок?

– Та я вже й не пам’ятаю, чим саме.

Сказавши це, я махнула на Маргариту Семенівну рукою, наче на набридлу муху, і прямим наведенням попрямувала до столика, за яким сидів червоний Гоша.

– Пояснити мені нічого не хочеш? – запитала я.

– Ну, це моя мама, вона про мене переживає. Та що ти справді – не завадить вона нам.

– Добре, не завадить. Нехай. Лише одне питання.

– Яке?

– Ми з тобою коли в ліжко ляжемо, вона теж контролюватиме, чи все добре у її синочка?

Засміявшись, вийшла з кафе. Незважаючи на все, на душі співали райські птахи. Я зрозуміла, що в моєму житті ще далеко не все втрачено, а ось Гоші не пощастило – мати з нього ніколи не злізе.

Зрозуміло, про продовження відносин не йшлося. Нещасний хлопець мені дзвонив і писав щодня, але щоразу я йому відмовляла. Прямим текстом говорила, що хотіла стосунків із ним, а не з його мамою.

Не шкодую, що так різко знищила кохання, що ледь зародилося. Не хочу, щоб мою долю споганила в’їдлива набридлива свекруха, така, від яких страждають мільйони жінок по всьому світі!

КІНЕЦЬ.